Навіть маючи двох кіз, можна розпочати вигідний бізнес .
Коза — невибаглива в догляді тварина. А продукція з її молока коштує дуже дорого! Наприклад, кілограм сиру — в середньому 400 гривень. Тож не дивно, що дедалі більше людей намагаються освоїти цей бізнес-напрям, пише газета Експрес. Як розпочати? І що варто знати про заробіток на козячій продукції? Своїм досвідом діляться власники таких ферм.
Родинний бізнес на козах
Олександр Бабін має ферму вже 11 років. Починав з мінімального поголів'я. Гроші вкладав поступово.
— Цей напрям агробізнесу був настільки цікавий мені, що свою першу вищу освіту (інженер лісового господарства) доповнив другою, у Німеччині, де закінчив курс аграрного менеджменту, — розповідає Олександр Бабін. — Ще 13 років тому переїхав з сім'єю з міста в село Галайки, що на Київщині, і разом із дружиною та сином взявся за справу.
— З чого починали свій родинний бізнес?
— З двох безпородних кіз, куплених за 2 тисячі грн кожна. Мої перші кози в піковий період давали до 4 літрів молока на день. Та я одразу орієнтувався на те, що в мене буде приблизно 200 кіз і що робитиму сир. Придбав старі занедбані приміщення колгоспної ферми, відремонтував їх. Спершу скуповував звичайних кіз у населення. А потім завіз племінне поголів'я з Латвії — лише витрати на доставку тоді становили приблизно 2 тисячі євро. А одна коза в середньому коштувала 300 євро.
Кошти на доїльне обладнання, цех для переробки молока акумулював декілька років. Додаткові витрати — на форми для виробництва м'яких сирів, камеру для визрівання твердих, спеціальне приміщення, де дозріватиме цей продукт.
— Скільки коштує доїльний апарат?
— Для однієї — двох кіз — 6 — 7 тисяч гривень, імпортна доїльна установка на 20 кіз — 30 — 40 тисяч євро.
Тепер у мене — 200 кіз. Маю доїльну саморобну установку на 12 тварин. Тому запускаю доїння партіями, одна займає приблизно 3 — 4 хвилини.
— Що вигідніше — продавати молоко чи сир?
— Сир, адже він має додану вартість. А ще в сиру — більший термін реалізації: молоко треба продати максимум за 5 днів, а сиром можна торгувати два місяці. Крім того є сири, які довго визрівають. Наприклад, тверді — від 3 місяців до 1,5 року. Тому в пік виробництва молока можна робити сири, які будуть довго визрівати, і потім поступово продавати їх.
— І скільки ваша ферма продукує сиру за місяць?
— Є періоди, коли кози показують максимум продуктивності — з 200 кіз кожна дає у середньому 3 літри молока. Виходить 600 літрів на день. Якщо вихід сиру — 1:10, то з 600 літрів отримуємо 60 кілограмів сиру. З липня цей показник спадає, а взимку молока немає, тому в цей період реалізуємо ті сири, які були закладені на визрівання влітку.
— Скільки нині коштує козячий сир?
— Найдешевший — 320 гривень за кілограм, а найдорожчий — 450.
— Недешевий продукт. Який попит на товар?
— Останнім часом стало більше поціновувачів козячих сирів. Є багато людей, які купують його регулярно.
— Яка рентабельність такого бізнесу?
— Якщо говорити про виробництво козячого сирого молока з ферми, то вона залежить від того, який в цього продукту ринок збуту. Наприклад, можна торгувати ним на базарі, де рентабельність буде висока, але обсяг продажів невеликий. Скажімо, ви утримуєте козу, яка пасеться у вашому садку. Затрати на її утримання — трава з того ж садка і зерно (по кілограму на день. Отже, в рік — 365 кілограмів, що коштують приблизно півтори тисячі гривень). Коза дає щонайменше 600 літрів молока за рік. Ділимо півтори тисячі на 600, маємо 2,5 гривні затрат на зерно в літрі. Виходить, якщо ви продаєте молоко по 30 гривень за літр, то навіть віднявши затрати на зерно, тару і т.ін. — все одно маєте суперрентабельність.
Якщо ж ви утримуєте 300 кіз, орендуєте поле, приміщення, сплачуєте податки, наймаєте людей, то рентабельність буде значно нижчою через затрати на виробництво. Щодо моєї ферми, то рентабельність у нас становить 30 — 35% на рік.
Відпочинок на фермі — це модно!
Катерина Лісова та Катерина Ільків мають власну козячу ферму на Західній Україні. Відкрили її, фактично не маючи власних коштів!
"Я переїхала сюди з Алчевська, втікаючи від війни, — розповідає Катерина Лісова. — І ми з Катею Ільків, двічі вдовою з трьома дітьми, стали сусідками в селі Орів, що на Львівщині. Ідея ферми народилася тоді, коли побачила інформацію про гранти для переселенців на започаткування малого бізнесу та гранти для малозабезпечених на сайті Міжнародної організації з міграціїї (МОМ) при ООН та інших організацій. Я мала на той час одну стару кізоньку, яку мені дали люди. Їй було 12 років, але вона ще народила козенятко. Я написала бізнес-план — як зробити бізнес на маленькій козячій фермі. За деякий час до нас приїхала спеціальна комісія. Катерина зробила для її членів трохи різного сиру... У результаті нам сказали, що бізнес-план — один з найкращих, сир — смачний, але треба було докупити кіз.
Друзі позичили нам кошти, і ми купили другу, потім третю, четверту, п'яту, шосту тваринку. Продавали козяче молоко у Львові — по 40 гривень за літр. Товар передавали рейсовими автобусами, шукали покупців через соцмережі.
Потім стали виготовляти сири, продавали їх по 160 — 200 гривень за кілограм. Розвивалися завдяки грантам, які давали то мені, то Каті. Перший дала Міжнародна організація з міграції (МОМ) в розмірі 650 євро Каті як малозабезпеченій. Далі були інші — приблизно по 2 тисячі євро.
— Де тримали кіз? Як доглядали?
— Ми орендували в людей не лише житло, але й старі сільські стайні. Доїли тварин спочатку самі. А потім купили доїльний апарат, холодильники, форми для сиру... Ще пізніше — мийки, столи, стелажі з нержавійки для сироварні, маленький тракторець, коптильню, промисловий холодильник, електропастуха та аналізатор молока, адже планували продавати сири в магазинах.
— Скільки тепер кіз у вашому стаді?
— 25. Спершу ми купували кіз найпростішої породи. Та згодом придбали цапа спеціальної породи за 12 тисяч гривень. Висока молочна продуктивність цієї породи на 80% передається через самців.
— Яка продукція вашої ферми? Що виробляєте і продаєте?
— Основна наша продукція поки що — сири. Крім того, заробляємо, проводячи екскурсії, пікніки, вікенди на фермі з наметами, дегустацією сирів. За 3,5 місяця, з червня до 15 вересня, ми прийняли понад 3 тисячі туристів! Самі не сподівалися на такий результат!
Фото з соцмережі Катерини Лісової та із сайту Олександра Бабіна