Індуїстський текст “Рігведа”, написаний приблизно в 1500 році до н. е., містить вислови та гімни, що відображають релігійні та філософські погляди різних шкіл. Хоча більшість подій у тексті сучасні часу його створення, деякі згадки стосуються значно давніших часів.
Наприклад, у “Рігведі” описано розташування Сонця під час весняного рівнодення. Завдяки цим згадкам астрономи визначили, що приблизно в 4500 році до н. е. Сонце було у сузір’ї Оріона під час рівнодення, що свідчить про опис подій, які сталися задовго до запису тексту.
Двоє астрономів, Маянк Вахія з Інституту фундаментальних досліджень Тата в Мумбаї та Міцуру Сома з Національної астрономічної обсерваторії Японії, вважають, що в тексті знайдені згадки про давнє сонячне затемнення.
У тексті затемнення описується, як темрява “проколює” Сонце, а також згадуються злі істоти, які позбавили Сонце його “магічної сили”. Ці описи відрізняються від пізніших індуїстських міфів про затемнення, що підтверджує їхню давність.
Завдяки цим описам астрономи змогли звузити можливі дати затемнення до 22 жовтня 4202 року до н. е. або 19 жовтня 3811 року до н. е.
