В історії християнської релігії є чимало людей, які страждали за віру. Відомі подвижники, що йшли на неминучу смерть заради неї у часи Римської імперії та раннього Середньовіччя.
Набагато менше відома історія переслідування вірних протестантської конфесії — гугенотів. Боротьба між гугенотами і католиками призвела до низки запеклих релігійних воєн у XVI столітті та релігійних гонінь у XVII — XVIII століттях.
Початок руху гугенотів датують 1530 — 1540 роками. Рух був опозиційний як до абсолютизму королівської влади, так і до панування Католицької церкви. Він об’єднував представників різних соціальних верств — міщан, ремісників, селян, дворянства. Найбільшого поширення набув у південних і південно-західних регіонах Франції, тоді як населення півночі Франції залишалося здебільшого католицьким.
На початку ХVIII століття на півдні Францїі збереглися останні осередки гугенотів, яких усіляко переслідувала королівська влада. Однією з найвідоміших поміж протестантів, які постраждали від репресій за вірність вірі, стала родина Дюранів. Зокрема, остання представниця цієї сім’ї — Марі Дюран.
Марі народилася 1711 року в селі Ле-Буше неподалік Пріва у Франції. Сім’я змушена була сповідувати свою віру потай, бо королівська влада переслідувала прихильників протестантизму. Дюрани намагалися публічно не порушувати закону, а проте і вони постраждали від пильних прихильників офіційної католицької віри. Першою жертвою стала мати Марі. За доносом сусідів її заарештували, згодом вона померла у в’язниці. Її старший брат, П’єр, став відомим пастором, який підпільно проповідував гугенотам усієї округи. 1732 року його схопили під час відвідин сусіднього міста і того ж року повісили в Монпельє. Батька дівчини, Етьєна, який був служником у місцевій парафії, заарештували в лютому 1729 року і ув’язнили у форті Бреску, що на середземноморському узбережжі Франції. Там він провів аж 14 років.
Того ж 1729 року Марі вийшла заміж за Матьє Серреса, набагато старшого за неї чоловіка, якому було щонайменше за сорок. Рідні дівчини не схвалювали такого нерівного шлюбу, зокрема її брат-пастор, якого тоді вже розшукували як бунтаря проти королівської влади.
В ув’язненні Марі перебувала до 1768 року, відкинувши пропозиції відмовитися від протестантизму.
Як можна припустити, через політичну неблагонадійність брата незабаром після весілля королівська влада заарештувала й 18-річну Марі Дюран. 1730 року її ув’язнили в Констанцькій вежі фортеці Ег-Морт. Її чоловік Матьє Серрес приєднався до свого тестя, ув’язненого у форті Бреску.
Мало що відомо про перші кілька років, які Марі провела в цій тюрмі. Серед 30 жінок, які разом із нею перебували в ув’язненні, декілька походили з її країв. Хоч дівчина була наймолодша поміж бранок, уже невдовзі вона стала їхньою моральною лідеркою. Марі Дюран підтримувала знесилених і зламаних, готових заради звільнення відмовитися від протестантства. Дуже скоро вона стала уособлювати опір системі, яка намагалася вибити із засуджених каяття.
В ув’язненні Марі перебувала до 1768 року, відкинувши пропозиції відмовитися від протестантизму. Виразом її протестантської вірності стало слово “опирайтеся”, яке вона чи хтось із її співкамерниць видряпала на стіні в’язниці. Вона не прийняла римо-католицизму, хоча їй чи не щодня пропонували зректися гугенотства.
Врешті 14 квітня 1768 року після 38 років ув’язнену Марі Дюран відпустили на свободу. Вона повернулася у дім свого дитинства. На той час їй було 56 років, і її вважали культовою постаттю серед протестантів усієї Європи. Для них Марі Дюпон стала символом опору тогочасній релігійній нетерпимості. Зважаючи на її заслуги і відданість вірі, Валлонська церква в Амстердамі надала Марі пенсію в розмірі 200 ліврів. Нею жінка щедро поділилася зі своїм сусідом Александером Шамбоном, який також зазнав переслідування за віру і був веслувальником на галерах, аж доки йому виповнилося 73 роки. Через вісім років після звільнення, у вересні 1776 року, Марі Дюран померла.
Іван ГАВРИШ
