...Провальна прем’єра нової опери Джакомо Пуччіні "Мадам Батерфляй", яка відбулася у театрі "Ла Скала" в Мілані 17 лютого 1904 року, стала великою несподіванкою не тільки для її автора, але й для більшості музичних критиків. У тогочасній європейській пресі з’явилися сенсаційні рецензії, де оглядачі описували катастрофу, в яку перетворилася довгоочікувана прем’єра. Замість схвальних оплесків та вигуків "браво!", публіка зустрічала виступ артистів або мовчанкою, або свистом та обурливими криками.
"Глядачі пішли до театру з надією відвідати новий тріумф Пуччіні, але поступово загальне сподівання поступилося місцем загальному розчаруванню, яке зросло до того, що тільки завдяки імені маестро оперу дослухали до кінця", — писав у рецензії оглядач австрійського видання Pester Lloyd.
"Пуччіні повторив себе музично: мотиви "Мадам Баттерфяй" можна знайти і в його попередніх операх, недарма на виступі зі залу лунало: "Це музичне шахрайство!" — писала про прем’єру австрійська газета Neue Freie Presse.
Провал у "Ла-Скалі" став ударом по репутації Джакомо Пуччіні. Як повідомляла тогочасна преса, після цього він не тільки забрав партитуру своєї опери з театру в Мілані, але й разом зі своїм видавцем повернув понад 20 тисяч лір авторської винагороди.
Зрештою Пуччіні вніс правку у твір — розбив постановку, яка спершу складалася з двох частин, на традиційні три акти і замінив музичний фрагмент, який так роздратував публіку у Мілані. І вже в березні 1904 року газета Pester Lloyd повідомила про майбутнє "воскресіння" опери “Мадам Баттерфяй” на сцені театру "Гранде" у Брешії.
Цього разу композитора чекав успіх, від виконавців публіка вимагала окремих партій на біс декілька разів. А головну роль тоді виконала знаменита на той час “італійська співачка русинського (українського) походження”, як називали її газети, Соломія Крушельницька.
"Соломія Крушельницька, яка вразила силою драматизму і блискучим акторським талантом, була справжньою тріумфаторкою вистави, — писав італійський музикознавець і музичний критик Рінальдо Кортопассі. — Якщо опера Пуччіні, кружляє по сценах усіх оперних театрів світу, то це сталося завдяки перемозі у Брешії, яку здобула Соломія Крушельницька, зробивши можливим цей злет і політ".
На початку 1900-х років Соломія Крушельницька уже була зіркою Варшавської опери. Їй влаштовували гучні овації, буквально завалювали сцену букетами квітів.
“Овація для панни Крушельницької і пана Батістіні після закінчення опери була такою велетенською, що створювала враження, ніби артистів намагаються розстріляти квітами. Вони трималися за руки, а квіти не падали на них, а із силою шмагали. За чверть години Крушельницька не витримала та побита квітами зійшла зі сцени”, — описувала газета Kuryer Lwowski той неймовірний прийом, який влаштували у червні 1901 року у Варшаві Соломії Крушельницькій. Її напарником на сцені тоді був знаменитий італійський баритон, майстер бельканто та один з найуспішніших виконавців ролі Дон Жуана Матіа Батістіні.
Як повідомляла та ж газета, співпрацюючи з Варшавською оперою, Соломія Крушельницька заробляла близько 40 тисяч рублів (Варшава та велика частина польської території перебувала у той час в складі Російської імперії, — Авт.) за сезон, який тривав 9 місяців.
“Це близько ста тисяч корон (10 мільйонів гривень за теперішніми мірками, — Авт.), такі гонорари виплачують своїм зіркам у Паризькій та Віденській опері”, — писав Kuryer Lwowski.
Однак Крушельницька згодом покинула Варшаву заради виступів на італійській сцені. Газети підраховували збитки, яких зазнає співачка через своє рішення, а її шанувальники писали примадонні петиції з проханням залишитися, підписи за це збирали навіть у перукарнях.
А дебютувала співачка у Львові. Перший виступ Соломії Крушельницької відбувся у квітні 1893 року, коли 21-річна випускниця тутешньої консерваторії в театрі Скарбка (тепер — театр імені Заньковецької, — Авт.) виконала партію Леонори в опері “Фаворит” Гаетано Доніцетті.
“Голос панни Крушельницької, особливо на низьких позиціях, справляє враження чудового блоку коштовного мармуру, в якому художник лише вказав основні контури майбутньої скульптури. Різьблення деталей стане вдячною роботою для старанного вчителя, а також для талановитої дебютантки, яка також має багато інших видатних сценічних переваг, таких як чудовий характер, темперамент і, як для дебютанта, надзвичайну свободу рухів”, — описувала першу появу на сцені майбутньої зірки газета Kuryer Lwowski.
...У Львові Соломія Крушельницька доживала й свої останні роки. У серпні 1939 року під час перебування на Галичині, куди співачка часто навідувалася, через початок Другої світової війни вона не змогла повернутися до Італії. Після війни Соломія Крушельницька відмовилася від італійського громадянства і майна, працювала викладачкою в Львівській консерваторії імені Лисенка.
Померла 16 листопада 1952 року від раку горла. Похована Соломія у Львові на Личаківському цвинтарі, неподалік від могили Івана Франка.
Читайте також: Шедевр за 2,5 мільйона: маловідомі факти про один із найстаріших оперних театрів України (фото).