120 років тому у Відні побачило світ “Сьвяте Письмо Нового і Старого Завіту мовою руськоукраїнською”. Це була без перебільшення велика історична подія у духовному житті України. Адже вперше з’явилася повна друкована Біблія народною українською мовою. Хоч шлях до її створення був нелегким.
— Перший повний переклад Старого і Нового Завіту українською мовою здійснив Пантелеймон Куліш, — розповідає митрофорний протоієрей Василь Луцишин, віцепрезидент Українського біблійного товариства. — Роботу над перекладом видатний український письменник і друг Тараса Шевченка розпочав у 1860 році. Пантелеймон Куліш вважав, що “Слово Боже потрібне народу його рідною мовою”.
45 років тривала праця над цим перекладом. Спершу автор перекладав усе з грецької. Та згодом, за короткий час, вивчив єврейську й перекладав ще й давньоєврейський оригінал Біблії.
Пантелеймон Куліш перекладав Святе Письмо під час перебування у Варшаві та у Львові. Потім він переїхав у свій маєток на хуторі Мотронівка (нині село Оленівка), що на Чернігівщині. Там сталося непередбачуване — пожежа. У ній згорів завершений рукопис перекладу. Пантелеймон Куліш знову взявся за нього, але не встиг його завершити. У 1897 році автор помер.
Доопрацьовували цей переклад Іван Пулюй, відомий вчений-фізик (певний час мешкав у Львові), та Іван Нечуй-Левицький, український письменник, етнограф і фольклорист. Тож ця робота об’єднала наддніпрянців і галичан.
Після смерті Пантелеймона Куліша його дружина Олександра Білозерська-Куліш (Ганна Барвінок) вирішила завершити справу, розпочату її чоловіком. Тож звернулася за допомогою до Івана Пулюя і зрештою восени 1903 року, тобто 120 років тому, у Відні Британським та іноземним біблійним товариством у друкарні Адольфа Гольцгаузена було видано “Сьвяте Письмо Нового і Старого Завіту мовою русько-українською”. Це було велике досягнення. Бо йшлося про перший повний переклад Біблії українською мовою.
Біблія у перекладі Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя та Івана Нечуя-Левицького перевидавалася десять разів, у Відні, Берліні, Нью-Йорку, Лондоні й у 2000 році — в Києві.
— Хто ще, окрім Пантелеймона Куліша, перекладав Біблію українською мовою?
— У 1962 році Об’єднані біблійні товариства видали повний переклад Біблії українською мовою професора Івана Огієнка (митрополита Іларіона), який, до речі, у 1919 році був міністром народної освіти УНР. Після захоплення влади більшовиками Іван Огієнко був змушений емігрувати до Польщі. Над перекладом Біблії професор працював з 1917го по 1940 рік. Іван Огієнко знав про долю рукопису перекладу Біблії Куліша, тому зі своїм ніколи не розлучався.
Приблизно в той самий час, що й Іван Огієнко, над перекладом Біблії українською мовою працював Іван Хоменко, греко-католицький священник родом з Вінниччини. У 1944 році він емігрував до Італії. І саме в Римі перекладав Біблію українською.
Іван Хоменко був монахом греко-католицького чину святого Василія Великого (василіян). Щоб видати переклад Біблії, духовний провід чину мав його ревізувати й надати свій дозвіл. Зрештою у 1963 році й цей переклад був надрукований. Він вміщував, окрім канонічних книг, також девтероканонічні (сім книг Старого Завіту, які визнаються канонічними Римо-Католицькою і Українською Греко-Католицькою Церквами).
— А як щодо нового четвертого повного перекладу Біблії українською мовою?
— Робота над ним розпочалася після заснування Українського біблійного товариства (1991 рік). У 1993 році прийняте рішення про початок перекладу, до якого запросили ієромонаха Рафаїла Турконяка, архимандрита УГКЦ студійського уставу, який був прямим послідовником та учнем кардинала Йосифа Сліпого.
Переклад Біблії — це дуже відповідальна й нелегка робота. Об’єднані біблійні товариства виділяли певну суму коштів на це, але отець Рафаїл від них відмовився.
Тож у 1997 році Українським біблійним товариством був виданий Новий Завіт. А Старий Завіт вирішили перекладати одночасно і з грецької, і з давньоєврейської. Але через це процес дуже загальмувався. Тому переклад давньоєврейського тексту ми відклали, а всі сили спрямували на переклад грецького (Септуагінти). І в 2011 році Українське біблійне товариство видало й презентувало його. Переклад з давньоєврейської мови вийшов друком у 2020 році. Головним редактором видання був Микола Жукалюк. Працювати із текстами, написаними семітськими мовами, значно важче, ніж з грецькими.
— А як часто потрібно видавати нові переклади Біблії?
— Згідно з рекомендаціями — кожні чверть століття. Адже за 25 років мова змінюється, модернізується, з’являються нові слова й звороти.
