Якою ж вона була — гуцулка Ксеня? У карпатському селі Шешори вважають: знамениту пісню створили на честь їхньої жительки

Будинок, де жила гуцулка Ксеня, нині у вкрай занедбаному стані. Місцеві кажуть - це приватна територія, тож не можуть нічого вдіяти.

Фото авторки (3)
Фото авторки (3)
Ксенія Бурачинська-Данилишин (крайня справа) під час візиту у Шешори у 1994 році.

Граційна, одягнена в рожеву кофтинку та сіру спідницю. Волосся — біло-сиве, а очі — блакитні, мов карпатські водоспади. Так у селі Шешори, що на Прикарпатті,
описують гуцулку Ксеню у 70-річному віці. Ту саму, якій на трембіті, лиш одній у цілім світі розказують про любов!

Історія написання пісні “Гуцулко Ксеню” для мешканців цього села однозначна. “Вона — про нашу Ксенію Бурачинську-Данилишин, — каже 64-річна Галина Братівник, яка досліджує історію походження цього хіта. — Хоч авторство пісні приписують одразу двом людям — Роману Савицькому та Ярославу Барничу — я вважаю, що написав цей шлягер саме перший”.

Ксенія Бурачинська-Данилишин народилась у селі Шешори 1924 року в сім’ї лісничого та вчительки.

“Часто в їхньому будинку проводились студентські вечори. На одному з таких улітку 1937 року зустрілись вчитель, родом з Львівщини, двоюрідний брат матері Ксені, Роман Савицький, та Іван Недільський, директор Коломийської гімназії, — розповідає Галина Братівник. — На святі обирали “Королеву вечора”, і саме Ксеня отримала такий титул. А як подарунок вона попросила, аби дядько Роман написав для неї пісню про гуцулку. Та таку — щоби вся Гуцульщина співала! Той добре знався на музиці, хоч спеціальної освіти не мав. Разом з Іваном Недільським, який мав із собою гітару, в залі будинку Бурачинських вони за дві години написали “Гуцулку Ксеню”. Роман Савицький — слова, Іван Недільський — музику”.

Жінка розповідає, що через декілька років після того, як була написана пісня, до села дійшов її інший варіант: з трішки зміненими словами й музикою. “Це була оперета Ярослава Барнича, — додає пані Галина. — Він розповідав, що нібито покохав дівчину з Перегінська Рожнятівського району і для неї створив цей хіт. Але чому тоді всі місцеві знали “Гуцулко Ксеню” ще до того часу?” 64-річна Марія Титаренко, заступниця директора місцевої школи, додає: “У Шешорах була традиція проводити своєрідні аукціони, де хлопці викуповували букети для дівчат. На таких вечірках “Гуцулко Ксеню” не змовкала. І це було ще до того, як Ярослав Барнич заявив про створення пісні”.

ЯК СКЛАЛАСЬ ДОЛЯ ГУЦУЛКИ КСЕНІ?

У 1938 році родина Бурачинських емігрувала — спершу до Словаччини, згодом до Австрії, Німеччини і врешті оселилась у США.

“У Чикаго Ксенія вийшла заміж за українця Ярослава Данилишина, народила двійко дітей”, — каже пані Галина, поки йдемо селом до 74-річної Марії Біленчук, сусідки Бурачинських. Ксенія приїздила до Шешор у 1994 році й гостювала в пані Марії.

“Спершу вона хотіла оселитись у готелі, але не знайшла місця, — каже Марія Біленчук. — Тож я і прийняла її з чоловіком у себе. Ксеня з Ярославом гостювали в нас 10 днів. Часто ходили до будинку, де вона жила. Але Ксеня на нього не претендувала”.

/storage/2021/05/08/image/md_SlEb_19-avt-3.jpeg

Марія Миколаївна та Галина Петрівна впевнені: знамениту пісню написано саме про їхню односельчанку.

Пані Марія каже, що 70-річна Ксеня і тоді вражала красою.

“Очі блакитні, мов наші водоспади, гарне сиве волосся, дуже статна і граційна, — пригадує жінка. — Пам’ятаю, часто носила рожеву кофтинку та сіру спідницю. А як вона любила співати! І “Гуцулко Ксеню”, і “Маки червоні”... Українську мову, до речі, Ксенія знала чудово”.

Пані Марія згадує, що особливо Ксеня та Ярослав любили смакувати варениками з картоплею зі шкварками та українським борщем. “Казали мені, що якби я поїхала до Чикаго і там такого наварила — стала б мільйонеркою”, — сміється сусідка.

За словами пані Марії, про чоловіка Ксені пам’ятає мало. Він родом з Тернопільщини, походив із вчительської родини. А в США працював ветеринаром. “Коли вони до нас приїжджали, Ярослав хворів і був не дуже говірким”, — додає пані Марія.

Повернувшись до США, Ксеня не забувала своїх гостинних знайомих із рідного села.

“Присилала нам на свята листівки, солодощі, — каже пані Марія. — А ще дарувала мені американські кросівки, курточки, халати, спідниці такі файні! А коли через 10 років після цього я потрапила в лікарню, то Ксенія звідкілясь дізналась про мою ситуацію. Приїхали пани зі Львова й вручили мені нічогеньку суму на лікування. Я була дуже вдячна!”

До речі, Ксенія Данилишин-Бурачинська померла у 2017 році в Чикаго.

“ОБІЦЯЛИ, ЩО ЗРОБЛЯТЬ ТУТ МУЗЕЙ, АЛЕ...”

Ну що ж — ідемо до будинку, де жила Ксенія Бурачинська. Спершу пробираємось зарослою галявиною. Аж ось — двоповерхова будівля: старенька, з вибитими вікнами й обваленим дахом. Біля будинку нас чекає чоловік пані Галини — Дмитро Біленчук. “Колись мій батько та його брат будували цей дім на 11 кімнат”, — каже він.

/storage/2021/05/08/image/md_H21V_19-avt-2.jpeg

Дмитро Біленчук каже — дуже прикро, що оселя Бурачинських у такому занедбаному стані.

Заходимо всередину. Навколо — багато сміття. “Після того, як Бурачинські емігрували, в будинку організували школу, — розповідає пан Дмитро. — Потім тут був офіс лісництва. А за часів Незалежності будинок викупили. Обіцяли, що зроблять тут музей, але результату — жодного! Дуже прикро...”

Поки будинок не приватизували, там регулярно прибирали місцеві. Утім нині люди не наважуються це робити — все ж приватна територія.

А 38-річний Іван Соколюк, староста села, каже, що планує встановити у Шешорах пам’ятник гуцулці Ксені. “Утім наразі фінансів для цього бракує”, — додає він.

Без перебільшення, справжнім музичним пам’ятником Ксенії Бурачинській стала пісня, написана її дядьком. “Її співали на моєму весіллі, весіллі мого брата, моїх батьків, —  каже 27-річна Світлана Огірко, секретарка сільради. — Та й не лише в Карпатах — по всій Україні вона лунає!”

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Читайте також інтерв'ю з письменницею Оксаною Луцишиною

Подробиці
Фото: Вікіпедія

Йдеться про “Орєшнік”, який окупанти запустили по Дніпру. “Аналогів” йому, за словами диктатора, як завжди “немає”.

22.11
Подробиці
Фото з російських ЗМІ

До створення ракетного комплексу причетний "Мінський завод колісних тягачів", який постачав техніку для російського ВПК.

22.11
Подробиці
Окупанти розстріляли п’ятьох полонених бійців ЗСУ поблизу Вугледару

За даними Офісу генпрокурора від початку Курської операції, росіяни вбили там 20 беззбройних українських військових.

22.11
Подробиці
Рівненська АЕС

Обстріли пошкодили критичні підстанції, важливі для стабільної роботи АЕС. Це викликає серйозне занепокоєння через ризики для енергосистеми та безпеки атомних станцій.

22.11
Подробиці
Фото:  Copyright © David Monniaux

Єдиним суттєвим козирем українців у цій війні залишається Курська область.

22.11
Подробиці
Фото: 225 ОШБ

На штурм наших позицій йдуть смертники і вони знають, що не повернуться.

22.11
Люди і проблеми
Фото Ярослава Станчака

Розмір допустимих покупок зріс до 100 тисяч гривень, а витрати на енергетичні установки тепер не стануть перешкодою для допомоги.

22.11
Подробиці
Фото: вікіпедія

Міністр закордонних справ України не бачить змісту про щось говорити з Путіном.

22.11
Cпорт
Фото: facebook.com/EURO2024

Гравці скаржаться на надмірне навантаження у 70–80 матчів за сезон, тоді як клуби та організатори змагань фокусуються на прибутках. Що далі?

22.11
Подробиці
Фото: 60-та бригада

Українські військові ледве стримували сміх, коли побачили на якій техніці атакують штурмовики РФ.

22.11
Подробиці
Фото: wikimedia.org

До десяти з них застосований максимальний набір санкцій – 21 вид. Семеро - отримали їх вперше.

22.11
Подробиці
Скрін з відео

Внаслідок удару було поранено та ліквідовано понад 50 високопоставлених офіцерів.

22.11
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Крім того, окупанти продовжують наступати північним берегом Курахівського водосховища, де увійшли в село Берестки.

22.11
Подробиці
Фото зі сторінки Аліни Михайлової у Фейсбук.

Окупанти не дають евакуювати поранених воїнів. Якщо поранення не критичне, то українські захисники можуть навіть кілька днів залишатися на позиціях аж до наступної ротації.

22.11
Люди і проблеми
Фото: armyinform.com.ua

Тепер є більше гарантій, що виплати будуть. Що треба знати рідним?

22.11
Подробиці
Фото зі сторінки ВК Решетилівка у Фейсбуці.

Скандал у спорті. Щонайменше двоє українських волейболістів не повернулися в рідну країну після виступу у Кубку Виклику.

22.11
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Диктатор та союзник Путіна Кім Чен Ин звинуватив США в провокаціях та заявив про ризик ядерної війни на Корейському півострові.

22.11
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Засідання у Верховній Раді цього місяця вже не відбудуться. Депутатів попередили про можливий удар по ВР.

22.11
Подробиці
Фото: ASTRA (фрагмент нової ракети)

Натомість наші офіційні особи заспокоювали українців, що це все паніка.

21.11
Подробиці
Фото: т-к Чорний лист

Скандальній корупціонерці різко зменшили суму застави.

21.11
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Присутність українських військових у Курській області фактично перекреслює плани Російської Федерації.

21.11
Подробиці
Фото: вікіпедія

Російський диктатор виступив з терміновим зверненням.

21.11
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Востаннє ворог ховав свої кораблі з цієї бази на території РФ ще у вересні.

21.11
Подробиці
Фото ОП.

На думку ексголовкома, війну поки що можна зупинити на території України.

21.11
Подробиці
фото: Maximus Ravreba/Facebook.

Померла колишня співачка Національної опери України Катерина Абдулліна, яка називала українські школи “бидлячими", а дітей, що в них вчаться – "бидлом".

21.11
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Українські захисники влаштували російським загарбникам пекло на Харківщині. Колона окупантів - знищена.

21.11
Подробиці
Накопичували понад 20 років: стало відомо, скільки загалом Росія має міжконтинентальних балістичних ракет

Російська Федерація має у своєму розпорядженні понад 500 міжконтинентальних балістичних ракет наземного та морського базування.

21.11
Подробиці
Скриншот з відео.

На Львівщині спалахнув конфлікт між очільницею міста та активістом. Міська голова пояснила скандал.

21.11
показати більше