4 травня 1838 року Тараса Шевченка викупили з неволі поміщика Енгельгардта. Розповідаємо маловідомі подробиці цієї події.
...“Вдруг в комнату мою через окно вскакивает Тарас... бросается ко мне на шею и кричит: “Свобода! Свобода!” “Чи не здурів ты, Тарасе?” А он все прыгает и кричит: “Свобода! Свобода !” ... Сцена эта кончилась тем, что оба мы расплакались, как дети”. Так описував день, коли Тарас Шевченко дізнався, що більше не є кріпаком, Іван Сошенко — український маляр і педагог, один із близьких друзів Кобзаря. Як же викупили Шевченка і кому спало на думку це зробити?
“Ініціатором викупу Шевченка став учень славетного тоді митця Карла Брюллова Аполлон Мокрицький, який знав Тараса Григоровича та захоплювався його талантом. Він 18 березня 1837 року занотував у щоденнику, що приходив до Брюллова і говорив йому про Шевченка, прагнучи спонукати до справи його визволення, — розповідає Олександр Боронь, доктор філологічних наук, завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. — Мокрицький прочитав вірш Тараса, яким господар майстерні залишився надзвичайно задоволений. Згодом Карл Брюллов запросив до себе знаного поета Василя Жуковського, аби обговорити з ним ідею викупу Шевченка. А 2 квітня художник узявся малювати портрет російського поета, який згодом і розіграли в лотерею”.
— Сума, за яку поміщик Енгельгардт мав дати волю Шевченкові, становила 2500 асигнаціями. Що це були за гроші в тих реаліях?
— 2500 асигнаціями — велика сума, як за кріпака. Але тут брався до уваги його художній талант, на якому поміщик міг чимало заробити. Щоб краще зорієнтуватись у цінах: наприклад, невеликий кінь у ті часи коштував 200 рублів. А співвідношення срібного рубля до асигнацій було 1:3.
— Кому спала на думку ідея про лотерею?
— Найімовірніше, саме Жуковський запропонував провести лотерею в царській родині.
Найімовірніше, саме Жуковський запропонував провести лотерею в царській родині.
— Коли і де вона проходила?
— Це достеменно не відомо. Частина дослідників вважає, що 14 квітня 1838 року в Александрівському палаці у Царському Селі. Проте шевченкознавець Петро Жур звернув увагу, що у списку присутніх тоді осіб немає головних організаторів — Жуковського та гофмейстерині Юлії Баранової. Дослідник наголошує, що лотерея відбулася в кімнатах царської родини Анічкового палацу, а не у півкруглому залі (сучасна назва) Александрівського палацу.
Жур серед матеріалів контори царя розшукав опис, з якого випливає, що в архівних фондах містилася пізніше знищена справа “Про доставляння грошей за білети лотереї, яка розігрується в кімнатах імператорської фамілії”.
Справу розпочали 23-го і закінчили 25 квітня 1838 року (за старим стилем). Цікаво, що Шевченкову відпускну датовано 22 квітня 1838 року (за старим стилем). Тож на той момент поміщик отримав гроші сповна. Але члени царської родини почали виплачувати кошти за білети щойно 23 квітня. Отже, невідомі благодійники внесли власні гроші. Найімовірніше, це були Брюллов, Жуковський і Вієльгорський.
— Скільки за Шевченка внесли члени царської родини?
— Згідно з документами, перемогла в лотереї імператриця Олександра Федорівна, яка заплатила за білет для участі в лотереї 400 рублів. Велика княжна Марія Миколаївна за свій — 300, великий князь-спадкоємець Олександр Миколайович — стільки ж. У сумі це лише 1000 рублів.
Відпускна, яку Тарасові Шевчен- ку видав поміщик Енгельгардт.
— Чи знали в царській родині про те, кого хочуть викупити?
— Думаю, царська родина не знала ні поміщика, ні кріпака, їм просто хотілося мати портрет відомого російського поета, ще й пензля Карла Брюллова — художника європейської слави.
— Коли Шевченко опинився на волі?
— Відпускну для поета оформили “на дому”. Утім її слід було засвідчити у Санкт-Петербурзькій палаті цивільного суду. Потверджену відпускну Тарас отримав 20 травня. Тільки тоді він остаточно став вільним і зміг відвідувати класи Академії мистецтв.
— Де нині зберігається славетний портрет Жуковського?
— Після смерті Карла Брюллова портрет перейшов у спадок до його брата Олександра, від якого через колекціонера і мецената Василя Кокорева — до Третьяковської галереї, яка вже у радянський час передала картину до України. Нині портрет Жуковського зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка у Києві.
— Цікаво, що Шевченкову відпускну оформлено на гербовому папері “для письма крепостей до 1000 рублей”. Чому так сталося, якщо поета викупили за 2500 рублів асигнаціями?
— У тексті відпускної немає ні слова про виплачені Енгельгардтові гроші. Шевченка ані продавали, ані купували — з формального погляду він дістав свободу від власника нібито з доброї волі. Хоча насправді поміщик вимагав і одержав за це 2500 рублів асигнаціями. Для відпускних, згідно з тогочасним законодавством, використовували найдешевший гербовий папір вартістю три рублі за аркуш.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про таємницю гігантського метеорита в українському селі
