Понад 120 років тому зоозахисники боролися за права коней, які калічились під час транспортних перевезень.
...Кінний трамвай у Львові був першим на території України. Ряди металевих рейок, якими конячки повинні були тягнути вагони із пасажирами, почали тут прокладати ще в 1879 році.
Тож не дивно, що кінний транспорт мав виняткове право на використання прокладених колій, які вулицею Городоцькою з’єднували залізничний вокзал із центром міста та станцією Підзамче.
Та у 1894 році (через рік після появи у Львові електричного транспорту) “Трамвайне товариство Трієсту”, яке експлуатувало лінії кінного трамвая, стало об’єктом прискіпливої уваги з боку Товариства захисту тварин — впливової на той час громадської організації, до якої тільки у Львові належало понад 230 членів, серед яких був і намісник Галичини граф Анджей Потоцький.
Тогочасні зоозахисники звинуватили власників львівської “конки” у жорстокому поводженні з тваринами, які надзвичайно виснажуються і навіть калічаться під час транспортних перевезень.
Оскільки через вузькі вулиці міста трамвайні колії у Львові зробили дещо вужчими, ніж в інших містах Європи, вагони тут більше розгойдувалися, а це змушувало коней спотикатися, падати і навіть ламати ноги. На крутих львівських узвозах, де до трамвайних вагонів слід було впрягати двох або й трьох коней, їх часто тягнула одна конячка. У Товаристві захисту тварин нарікали, що трамвайні коні худі та виснажені.
У Товаристві захисту тварин нарікали, що трамвайні коні худі та виснажені.
“З метою захист у трамвайних коней правління Товариства звернулося із відповідною петицією до муніципалітету, яка, однак, не мала жодного ефекту. Навіть на значних схилах трамвайні вагони курсують на одному коні, що створює загрозу не тільки тваринам, але й пасажирам”, — писала у квітні 1895 року місцева газета Kuryer Lwowski.
Зрештою, львівський муніципалітет погодився у майбутньому включати до комісій, які проводитимуть інспекцію кінного трамвая, представників Товариства охорони тварин. За повідомленням тогочасної преси, під час однієї з таких ревізій було оглянуто 67 коней із 133, які обслуговували трамваї у місті.
“Більшість із оглянутих коней були закуплені цього року й лише кільканадцять відпрацювали від 2 до 5 років. Двох коней, які від’їздили 12 і 14 років, готують на продаж”, — повідомляв Kuryer Lwowski. Уже через 10 років у Львові відбувся масовий розпродаж трамвайних коней, бо “конка” остаточно програла конкуренцію електричному транспорту. 29 грудня 1908 року містом проїхав останній кінний трамвай, після чого всі колії у місті були електрифіковані. Вагони кінного трамвая стали використовувати як причіпні до моторних вагонів електричного. А на продажу коней вдалося ще й непогано заробити.
“На минулотижневих торгах у Львові продано 77 трамвайних коней і виручено за кожного від 65 до 315 корон. Загалом отримано від продажу понад 10 тисяч корон (приблизно мільйон гривень за нинішніми мірками. — Авт.), тобто майже 130 корон за одного коня”, — повідомляла у січні 1909 року газета Kuryer Lwowski.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про історичну сенсацію у фресках Софії Київської.
