...На початку травня 1920 року закінчився переможний наступ на Київ армії УНР, яку підтримували польські союзники. Серед визволителів української столиці були й американські військові льотчики із ескадрильї імені Костюшка, що входила до складу польської армії. Співзасновниками ескадрильї стали колишній ковбой та солдат Іноземного легіону Седрік Фонт ле Рой і доброволець Експедиційного корпусу Меріан Купер.
Назвали авіазагін іменем Тадеуша Костюшка — цей польський національний герой наприкінці XVIII століття брав участь у війні за незалежність США, а згодом очолив повстання проти російського поневолення Польщі.
Його соратником був творець американської кінноти, польський генерал Казимир Пуласкі, під верховенством якого воював прадід Меріана — полковник Джон Купер.
“Я щодня думаю, що роблю дуже мало для польської свободи, тоді як Пуласкі нам так багато допомагав. Якщо колись зможу повернути цей борг Польщі, я готовий це зробити”, — писав до батька 24-річний Меріан. На той час він пройшов вишкіл у Нацгвардії США, закінчив льотні курси, став добровольцем американського Експедиційного корпусу й устиг повоювати проти німців у роки Першої світової війни.
ЛІТАКИ ПРОТИ КІННОТИ
Перший бій ескадрильї імені Костюшка відбувся 5 березня 1920 року: американці атакували більшовиків.
Літаки особливо дошкуляли підрозділам 1-ї кінної армії Семена Будьонного: ревіння двигунів полошило коней, які в паніці розбігалися. Також американці вистежували переміщення загонів Червоної армії, не дозволяючи ворогові здійснити несподівані маневри.
Американці відзначилися у битві проти дніпровської флотилії червоноармійців біля Трипілля, нищили ворожі військові бази і склади у Житомирі, Радомишлі, Бердичеві, Черкасах...
Американці відзначилися у битві проти дніпровської флотилії червоноармійців біля Трипілля, нищили ворожі військові бази і склади у Житомирі, Радомишлі, Бердичеві, Черкасах...
Найбільших втрат кавалеристи Будьонного зазнали під час захисту Львова, де американці за два дні скинули на кіннотників 7700 кг бомб і вистріляли 6700 кулеметних набоїв. Загалом у війні з більшовиками американські пілоти здійснили 462 рейси, провівши 682 години в повітрі.
Останній виліт Меріана Купера, уже командира ескадрильї, відбувся 13 липня 1920 року. На той час росіяни переломили хід війни і розпочали контрнаступ. Помітивши під час розвідувального вильоту зі Львова на території теперішньої Рівненської області ворожих кіннотників, Купер наважився атакувати їх без підтримки. На його “Альбатросі” кулеметні черги поцілили просто в двигун. Американець посадив підбитий літак, але опинився у полоні.
У Польщі капітана Купера вважали зниклим безвісти. Втім через дев’ять місяців він зголосився у Варшаві. Тут із рук керівника держави Юзефа Пілсудського отримав найвищу військову нагороду Польщі, яку вручають за мужність перед ворогом.
Як виявилося, американець утік із табору військовополонених під Москвою, пройшов 700 кілометрів пішки, щоб дістатися Риги, а звідти — потрапити до Польщі.
ЯК З’ЯВИВСЯ КІНГ-КОНГ
Повернувшись 1921 року до США, Меріан Купер став працювати на The New York Times. Його відрядили в експедицію країнами Азії. Екзотичні враження пробудили у льотчика талант кінематографіста.
Як виглядали зйомки Кінг-Конга в павільйоні і як це було на екрані. Der Abend, 1933 рік.
Його перші фільми у 1920-х роках дивували натуральними зйомками диких тварин, незвичайних краєвидів, батальними сценами. А найбільшою сенсацією стала екранізація сюжету про Кінг-Конга — гігантську горилу, що трощить хмарочоси Нью-Йорка. Цей образ Куперові наснився.
Найбільше вражали сучасників спецефекти. Віденська газета Der Abend публікувала фото із павільйону та захоплено описувала комбіновані зйомки, що мали створити ілюзію присутності монстра в Нью-Йорку й атаки на Кінг-Конга з повітря.
До речі, у фінальній сцені Меріан Купер особисто сів за штурвал бойового аероплана, який вирушив у бій проти мавпи.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про таємницю гігантського метеорита в українському селі
