Висока ціна правди для Гарета Джонса

Його убили за день до 30-річчя. Усе тому, що він не боявся відкривати світу очі на злочини Радянського Союзу.

Фото garethjones.org
Фото garethjones.org

28 листопада в прокат виходить художній фільм про Гарета Джонса — британського журналіста, який наважився похитнути залізну завісу та розповісти світові про жахи Голодомору. Про подвиг цієї людини — у нашому тексті.

“Батько Гарета Джонса був директором школи, а мама колись працювала гувернанткою дітей Джона Г’юза, підприємця, що заснував поселення Юзівку (теперішній Донецьк), і три роки прожила там, — розповідає Ярослава Прихода, доцентка Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — Гарет знав п’ять мов, зокрема російську. Після закінчення університету став помічником прем’єр-міністра Великобританії Девіда Ллойд Джорджа.

У 1930 році Джонс уперше приїхав до СРСР. Відвідав і Юзівку — тоді вже Сталіно. Вдруге Джонс приїхав до Радянського Союзу 1931 року з Джеком Гайнцом, онуком засновника компанії Heinz. Про свої враження написав у статтях, а також у щоденнику, який потім видав Гайнц. Втретє британський журналіст прибув до СРСР 1933 року. Тоді Кремль не дозволяв представникам західної преси їздити країною, проте Гарет нелегально вибрався із Москви до Харкова. Вийшов із потяга і мандрував селами, в яких люди голодували. Все, що бачив, описував у публікаціях для західних видань”.

Опісля таких публікацій під тиском Кремля західні журналісти, акредитовані в Москві, обізвали Джонса брехуном. “Волтер Дюранті (лауреат Пулітцерівської премії, присудженої за вигідні Кремлю публікації) 1933 року написав для “Нью-Йорк таймс” статтю “Росіяни голодні, але не помирають з голоду”, — каже Ярослава Прихода. — До слова, згодом один із репортерів, Юджин Лайонс, написав про ситуацію так: "Спростовувати Джонса було для нас не більш приємним заняттям, ніж роками підтасовувати факти на догоду диктаторському режиму".

Спростовувати Джонса було для нас не більш приємним заняттям, ніж роками підтасовувати факти на догоду диктаторському режиму.

Надалі Гарету Джонсу було заборонено в’їжджати в СРСР. Журналіст поїхав до США, а потім на Далекий Схід. “Там його вбили 12 серпня 1935 року. За те, що забагато знав, що не боявся писати правду. Наступного дня йому мало виповнитися 30, — розповідає пані Прихода. — Через 60 років після цього його племінниця Маргарет Сіріол Коллі знайшла в будинку валізи із записами, статтями та щоденниками дядька. Родина оцифрувала ці матеріали і виставила на сайті.

“Я ходив пішки від села до села, спав на твердих підлогах селянських хат, розмовляв зі звичайними людьми, справжнім народом. Моє взуття вже зносилося, — писав Гарет. — Кожен наступний крок хлюпав снігом або коловся камінцями крізь підошву, однак мене тримало бажання розв’язати цю задачу: звідки в одній із найбагатших зерном країні взявся голод?”

"...Селяни, не соромлячись, викладали мені своє горе. В одному із сільських обійсть нас спало дев'ятеро в кімнаті. З їжі був лише водянистий суп, який сім'я (я включав себе до складу сім'ї) їла зі спільного чана дерев'яними ложками", — писав він.

“Чому? Як це можна пояснити? Я не міг збагнути. Потім подивився на Кремль. Кремль вказав мені ключ до розгадки”, — зауважував у своїх текстах Гарет Джонс.

Згодом Родина Гарета Джонса та провідні організації української діаспори організували кампанію, щоб забрати у Волтера Дюранті
Пулітцерівську премію. Її не забрали, але з зали пошани газети "The New York Times" винесли портрет Волтера Дюранті.

"Історія Гарета Джонса — це також історія про те, які сумні й трагічні наслідки для самої України мала її несуб’єктність — неволя і перебування у складі радянської імперії, — каже Людмила Гриневич, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору "HREC in Ukraine". — На радянську пропагандистську машину працювали відомі журналісти, політики, художники, письменники, а також Сталіну догоджали і деякі західні уряди. Відомо, що уряд Української народної республіки в екзилі фактично примусив Лігу націй розглянути восени 1933 року питання про голод, попри те, що тодішні представники Британії, Франції були проти. І хоча це питання вдалося розглянути, та результату не було. І у 1930-ті роки продовжувався експорт радянського зерна в Європу й США". 

ДО РЕЧІ

Сценарій до стрічки “Ціна правди” написала американська журналістка українського походження Андреа Халупа. Її дід був свідком Голодомору, та, на щастя, вижив.

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Читайте також історію українського богатиря, славу якого привласнює Росія.

Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Агентство стверджує, що під шаленим натиском російських військ ЗСУ змушені відступати.

23.11
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Кремлівський диктатор не любить коли його обманюють, а генерал цим якраз і займався.

23.11
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Відстань між генералом і солдатом повинна бути мінімальною.

23.11
Подробиці
Фото: АрміяІнформ (мобільний крематорій РФ)

Росія закупила мобільні крематорії задовго до вторгнення в Україну.

23.11
Подробиці
Півтора місяця після отруєння. Фото: Вікіпедія

Офіс директора Національної розвідки США (ODNI) вперше розсекретив меморандум 2016 року про політичні вбивства за кордоном. Звіт на двох сторінках був підготовлений на прохання комітетів з розвідки Конгресу США.

23.11
Cтиль життя
Фото: facebook.com/NacionalnijPrirodnijParkSynevir

Реабілітаційний центр у НПП “Синевир” допомагає парнокопитним повернутися до дикої природи.

23.11
Подробиці
Фото: МВС

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

23.11
Подробиці
Скриншот з відео

Російська армія здійснила спробу штурму українських позицій у Времівці на Донеччині. Знищити колону окупантів вдалось завдяки, в тому числі, автоматам на дронах.

23.11
Подробиці
Фото архівне, facebook.com/Ministry.for.restoration

У Медиці на Підкарпатті о 8:00 ранку 23 листопада фермери розпочали протест: блокують дорогу, що веде до прикордонного переходу з Україною.

23.11
Подробиці
Фото: interfax.com.ua

Головне управління розвідки Міноборони підтвердило розробку в РФ документа з поділом України на три частини.

23.11
Подробиці
Фото: telegram.org

Новообраний президент США Дональд Трамп розглядає можливість призначення Річарда Гренелла, свого колишнього керівника розвідки, на посаду спеціального посланця з питань російсько-української війни.

23.11
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Північнокорейські солдати вже перебувають в окупованому Маріуполі та на захоплених територіях Харківщини. CNN повідомляє, що вони діють як "технічні радники" і залишаються окремо від російських підрозділів.

22.11
Подробиці
Фото: Вікіпедія

Йдеться про “Орєшнік”, який окупанти запустили по Дніпру. “Аналогів” йому, за словами диктатора, як завжди “немає”.

22.11
Подробиці
Фото з російських ЗМІ

До створення ракетного комплексу причетний "Мінський завод колісних тягачів", який постачав техніку для російського ВПК.

22.11
Подробиці
Окупанти розстріляли п’ятьох полонених бійців ЗСУ поблизу Вугледару

За даними Офісу генпрокурора від початку Курської операції, росіяни вбили там 20 беззбройних українських військових.

22.11
Подробиці
Рівненська АЕС

Обстріли пошкодили критичні підстанції, важливі для стабільної роботи АЕС. Це викликає серйозне занепокоєння через ризики для енергосистеми та безпеки атомних станцій.

22.11
Подробиці
Фото:  Copyright © David Monniaux

Єдиним суттєвим козирем українців у цій війні залишається Курська область.

22.11
Подробиці
Фото: 225 ОШБ

На штурм наших позицій йдуть смертники і вони знають, що не повернуться.

22.11
Люди і проблеми
Фото Ярослава Станчака

Розмір допустимих покупок зріс до 100 тисяч гривень, а витрати на енергетичні установки тепер не стануть перешкодою для допомоги.

22.11
Подробиці
Фото: вікіпедія

Міністр закордонних справ України не бачить змісту про щось говорити з Путіном.

22.11
Cпорт
Фото: facebook.com/EURO2024

Гравці скаржаться на надмірне навантаження у 70–80 матчів за сезон, тоді як клуби та організатори змагань фокусуються на прибутках. Що далі?

22.11
Подробиці
Фото: 60-та бригада

Українські військові ледве стримували сміх, коли побачили на якій техніці атакують штурмовики РФ.

22.11
Подробиці
Фото: wikimedia.org

До десяти з них застосований максимальний набір санкцій – 21 вид. Семеро - отримали їх вперше.

22.11
Подробиці
Скрін з відео

Внаслідок удару було поранено та ліквідовано понад 50 високопоставлених офіцерів.

22.11
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Крім того, окупанти продовжують наступати північним берегом Курахівського водосховища, де увійшли в село Берестки.

22.11
Подробиці
Фото зі сторінки Аліни Михайлової у Фейсбук.

Окупанти не дають евакуювати поранених воїнів. Якщо поранення не критичне, то українські захисники можуть навіть кілька днів залишатися на позиціях аж до наступної ротації.

22.11
показати більше