Саме цього поштаря, Федора Фекету, який жив наприкінці XVIII — на початку XIX століть, зобразили на марці, що здобула срібло в конкурсі PostEurop — змаганні на найкращу марку Європи 2020 року. То хто ж цей видатний листоноша, чиє ім’я потрапило в європейську історію?
— Народився Федір у селі Тур’ї Ремети, що у Перечинському районі, у 1789 році, — розповідає Маріанна Попович, директорка комунального закладу “Краєзнавчий музей міста Перечина” на Закарпатті. — Ріс у бідній селянській родині. Аби вибратись зі злиднів, батьки виїхали на заробітки до Америки, однак уже не повернулись. Малий Федір щоразу біг до дороги, сподіваючись побачити листоношу, — він дуже чекав звістки від рідних. За переказами, саме тому хлопчина вирішив стати листоношею.
Водночас місцеві жителі оповідають, що Федір був однорукий, не міг важко працювати фізично, тому й узявся носити кореспонденцію.
До слова, руку він втратив, бо через бідність не мав з чого збудувати собі бодай маленьку хатинку. У лісі, що належав панові, хлопець зрубав кілька дерев — за це багач наказав відтяти йому правицю.
— А чому в цьому селі посада листоноші була такою затребуваною?
— Там працювало потужне виробництво — ливарне. Чавун із заводу продавали на всіх теренах тодішньої Європи. Отож була потреба у постійному зв’язку, і Фекета, як тільки йому виповнилось 20 років, влаштувався листоношею. У тогочасних європейських містах уже діяла кінна пошта, а на Перечинщині — все ще тільки піша.
Щодня із Тур’їх Ремет поштар йшов до Ужгорода — там, на нинішній вулиці Собранецькій, 5, розміщувався пункт обслуговування каретно-поштової лінії Будапешт — Кошице — Львів. Федір отримував пошту і вирушав назад. Дорога забирала цілий день, адже це — 28 кілометрів тільки в один бік! Нині на картах ця відстань — 33 кілометри, про-те листоноша знав, як скоротити шлях, йшов гірськими стежками, перетинав потічки. Таку відстань він проходив щодня, і якщо підрахувати бодай приблизно, то за 30 років праці закарпатець находив понад 600 тисяч кілометрів!
— А які саме поштові відправлення передавав Федір Фекета?
— У його сумці була ділова кореспонденція, листи, гроші. Також він міг передавати усні повідомлення людям, які не вміли читати та писати. Поштар був своєрідним зв’язковим, тож його шанобливо нарекли “послом”.
— Як закінчилось життя відомого поштаря?
— За одним із переказів, спраглий Федір Фекета напився холодної води з криниці, дістав запалення легень, від чого і помер. За іншою версією — переходив через річку, послизнувся на камені й провалився під кригу. Помер Федір 18 березня 1839 року. Поховали його на місцевому цвинтарі, проте могила не збереглась — нині на її місці стоїть церква.
А у 2004-му у Перечині відкрили скульптуру Фекети, щоправда, не зовсім правильну з погляду історичної достовірності, адже на ній листоноша зображений з обома руками.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про два маловідомі факти з життя Романа Шухевича
