У Кобеляцькому районі Полтавської області під час прокладання нової дороги Дніпро-Решетилівка знайшли два кургани. Орієнтовно вони належать до скіфського і сарматського періодів.
— Йдеться про насипи та окремі поховання поблизу села Підгора, в яких збереглися фрагменти керамічних горщиків, мисок, кісток тварин — розповідає Богдан Сало, керівник групи археологів науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба". — За попередніми даними, залишки належать до скіфського та сарматського часу. Також на місці одного з курганів знайдено залишки двох кістяків — вельможі та, ймовірно, прислуги. Крім того, виявлено тимчасове житло XVII століття, в якому жили селітровари. Поряд із ним збереглися залишки споруди, де власне виварювали селітру.
А поблизу Грицаївки виявлено два кургани ранньозалізного часу.
Фото зі сторінки Рятівної археологічної служби у facebook
І це — не єдині археологічні знахідки на тій території. Трохи раніше під час розкопок у зоні реконструкції автомобільної дороги М-03 на ділянці між Полтавою та Чутовим біля села Новофедорівка також віднайшли низку поховань. Зокрема, комплекс ямної культури (друга половина III — початок II тис. до н. е.), впускне поховання, яке, очевидно, належить до бабинської культури (середина ІІ тис. до н. е.), а також захоронення інгульської катакомбної культури (перша половина ІІ тис. до н. е.).
— Про ці кургани знали раніше? Чи їх виявили саме під час будівництва доріг?
— Загалом поверхневе обстеження цієї території виконали у 2009-2010 роках, коли розробляли проект будівництва обходу Кобеляк, — пояснює В'ячеслав Шерстюк, директор КЗ "Центр охорони та досліджень пам'яток археології" Полтавської облради. — Бо ж Полтавщина, як й інші степові території України, багата на кургани. Тому перед початком будівництва доріг територію обстежують археологи.
Про деякі кургани було відомо, але багато знайдено саме під час розвідки перед будівництвом.
— А що буде зі знайденими курганами далі?
— Подібні об'єкти розкопують, досліджують, здійснюють фото- та відеофіксацію, опис, а потім їх засипають і місце розкопок стає будівельним майданчиком. Усі знахідки передають до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Наразі розкопки у зоні реконструкції дороги тривають. Під Чутовим їх завершать уже цього місяця, а під Кобиляками копатимемо ще до кінця року.
— А як щодо інших територій України — чи були там якісь сенсаційні знахідки, що стосуються скіфів?
— Аякже! Буквально нещодавно в одному із найбільших скіфських курганів — Мамай-горі, що у Запорізькій області — знайшли непограбоване поховання скіфського воїна, — розповідає Каріна Фурса, організаторка проекту на підтримку археологічних досліджень "My Mamay".
Загалом під час розкопок, які проводили влітку цього року, було виявлено два скіфські поховання. В одному з них зафіксували заглиблення із дуже рідкісною сіроглиняною амфорою. На дні поховання лежав кістяк юнака віком 18-20 років. Він був вершником та майстром ближнього і дального бою. Про це свідчить інвентар, що супроводжував покійника до потойбіччя. Праворуч знайшли уламки кістяних псаліїв і застібки для кінської вузди. Зліва — залізну бойову сокиру, бронзові та кістяні стріли, і окрасу всього комплексу — акінак (скіфський короткий меч) із золотими обкладками.
Фото зі сторінки "Мамай-Гора" у facebook
На шиї юнака виявили намисто зі склопасти, підвіски зі зубів оленя, золоту сережку та золоту підвіску із крейдяною вставкою. Це поховання було розташоване поруч з іншим, значно більшим за розмірами. Щоправда, пограбованим (скоріш за все, ще в давнину). У ньому ми знайшли лише одне вістря стріли та уламки кісток людини похилого віку.
— Де ще на території України є скіфські поховання?
— Скіфи жили у степовій і лісостеповій зоні. Сьогодні найвідомішими є Жаботинські кургани на Черкащині, могила Чортомлик і Товста могила на Дніпропетровщині, могили Огуз і Козел на Херсонщині, Гайманова могила у Запорізькій області, Мелітопольський курган. Загалом відомо про понад сотню скіфських курганів.
— Як вчені орієнтуються, де саме потрібно копати? І як відбувається саме дослідження?
— Великі кургани, як правило, досі є видимими — вони вивищуються над землею. Наприклад, Мамай-гора — величезний курган. Але це лише центральне ядро. Навколо розташовано багато малих поховань, які вже зрівнялися з землею. Археологи розраховують, де вони можуть бути, і беруться за роботу.
Наприклад, у західному секторі курганного поля зафіксували невеличкий пагорб заввишки приблизно 15 сантиметрів. Тож археологи і студенти вручну зробили траншею завглибшки 1,2 метра і завширшки 2 метри. Там було знайдено залишки кісток тварин та дрібні уламки амфор — ознаки поминальної тризни, характерної для скіфів. Далі розкопки кургану продовжили за допомогою бульдозера.
Фото зі сторінки Рятівної археологічної служби у Facebook
А буває навпаки — спочатку територію, де орієнтовно може виявитися археологічна знахідка, прочісує техніка. За кожен прохід вона знімає п’ятисантиметровий шар грунту. Далі ідуть вчені і фіксують знахідки або коригують подальшу глибину зняття шарів. А вже потім, коли дістаються решток, починається робота з щіткою в руках, якою ми буквально здуваємо пилинки з об'єктів. Це кропітка і часом тривала робота. Проте вона того варта!
Пропонуємо також вашій увазі текст про те, що на Донбасі споконвіку говорили НЕ російською. Як звідти витісняли солов’їну?
