Міністерство культури повідомляє, що до 30-річчя Незалежності України до Києва зі Стокгольма передадуть оригінал Конституції Пилипа Орлика, створеної 1710 року. Документ можна буде побачити у заповіднику “Софія Київська” від 16 серпня до 14 листопада 2021 року.
— Повна назва цього документа — “Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорізького”. Він має преамбулу, 16 статей та присягу гетьмана, — розповідає Олександр Палій, історик.
— А чому цю Конституцію ще називають Бендерською?
— Вона була укладена на козацькій раді у Бендерах, де після поразки Івана Мазепи під Полтавою новим гетьманом обрали Пилипа Орлика.
— Чому постала потреба в укладенні цього документа?
— Після смерті гетьмана Івана Мазепи для козаків настав важкий період. Їм було потрібне сформоване бачення розвитку української держави. Крім того, Пилип Орлик мав закріпити документально дипломатичні відносини зі Швецією.
— Розкажіть, будь ласка, більше про зміст документа.
— Пилип Орлик сформулював у цій Конституції основні права і обов’язки керівника козацького війська, — розповідає історик Ігор Федик. — Уперше в ній були задокументовані кордони України такими, якими вони були за часів Богдана Хмельницького. Україна визначалась як окрема та неподільна держава.
Крім того, у документі передбачалось створення своєрідного козацького парламенту — Генеральної ради.
— Хто міг входити до такого парламенту?
— Не відомо, скільки точно мало бути представників у Генеральній раді, проте до неї обов’язково мали входити генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники, полкові старшини та сотники, а також хорунжі й писарі, — каже Олександр Палій. — Рада повинна була збиратись для вирішення різноманітних питань тричі на рік.
Варто додати, що цей документ окреслював державу як, кажучи сучасними словами, парламентсько-президентську республіку. Адже в ньому влада гетьмана була обмежена рішеннями Генеральної ради. Гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, проводити лише на власний розсуд кадрову політику, вести самостійну зовнішню політику тощо.
— Як така цінна реліквія потрапила до Швеції?
— Є два варіанти Конституції — латинською та староукраїнською мовами. У Стокгольмі в Національному архіві Швеції зберігається перший. А другий перебуває у Російському державному архіві давніх актів. До Швеції цю Конституцію, найімовірніше, привезли козаки приблизно у 1714 році, — уточнює історик Олександр Палій. — Зрештою, сам Пилип Орлик з 1714-го по 1720 рік перебував у цій країні. До речі, у Швеції нині зберігається чимало українських історичних пам’яток, зокрема шаблі та гетьманські булави. Однак шансів на їх повернення, як і Конституції, кажуть фахівці, на жаль, немає.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про молодого та відважного отамана Холодного Яру
