“А в нашого Шума зеленая шуба, Дівки гуляли, шубу порвали...” Так співатимуть на міжнародному пісенному конкурсі, що триватиме з 18 по 22 травня, українські виконавці — електрофолькгурт Go-A. Про що ж їхня пісня — “Шум”?
“Це сучасна обробка давньої української веснянки, виконання якої супроводжувалось обрядовими іграми та танцями, — розповідає Орися Голубець, кандидатка філологічних наук та фольклористка. — Пісня “Шум” походить ще з дохристиянських часів. Але вперше її записав польський фольклорист та етнограф Зоріан-Долега Ходаковський приблизно на початку ХІХ століття. А у 1855 році письменниця Марко Вовчок та її чоловік — фольклорист Опанас Маркович — зафіксували виконання цієї веснянки у праці “Весна на межі Київської з Волинською та Подольською Україною”.
Обряд, описаний ними, називався “гра у Шума” і відбувався у селі Джуньків (нині Погребищенського району Вінницької області) на Великдень біля церкви”.
— Що це означало — грати у Шума?
— Обряд скидався на гаївки. Під час нього “заплітали Шума” — тобто учасники дійства сплітали руки навхрест, а потім розплітали.
До речі, Борис Грінченко, описуючи один із варіантів пісні “Шум”, зазначає, що цю веснянку виконували дівчата, узявшись за руки і бігаючи кружком по селу.
— А що означає саме слово “шум”?
— Ймовірно, шум — це уособлення весняної зелені, — каже Олена Чебанюк, кандидатка філологічних наук, етнографиня. — У мові багатьох слов’ян слово “шум” означає ліс. А відтак заплітати шума — це наче сприяти росту зелені, зеленої “шуби” лісу.
О. Голубець:
— Михайло Грушевський писав, що “Шум” — це весняна гра, в якій первісним був “мотив розбудження космічного руху, шуму зеленої весни”. До речі, до початкового міфічного значення згодом додались і любовно-шлюбні та жартівливі мотиви. І з того часу, як вважав учений, “хоровод зійшов на просту забаву”.
— А чому у веснянці оспівано висівання конопель?
— Українці висаджували коноплі здавна — з них виготовляли олію, робили нитки, з яких потім ткали полотно й шили одяг.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю з Тарасом Тополею
