День боротьби за права кримськотатарського народу відзначали 18 травня. Цього дня традиційно пригадуємо болючу історію кримських татар, однією зі сторінок якої є історія нищення російською владою їхньої мови. Усім кримським татарам, які боролись і борються за свої права і незалежність України, кажемо нині: “Sağ oluñız sayğılı dostlar!” — “Дякуємо, друзі!”
“Нині кримськотатарською говорить більш як 300 тисяч громадян України, а також ще близько шести мільйонів діаспорян у Туреччині, Узбекистані, Болгарії, Румунії, США та Канаді”, — розповідає Абібулла Сеїт-Джеліль, викладач кримськотатарської мови КНУ імені Тараса Шевченка.
— Яка історія цієї мови?
— Ця тюркська мова з’явилася орієнтовно у IV — VIII століттях, а остаточне її формування відбулося у XIII — XVII століттях. У період державності Кримського ханства мова найбільше розквітла. А наприкінці XVIII століття, коли Російська імперія вперше окупувала територію Криму, почався її занепад — кримськотатарську мову і культуру утискали, нею неможливо було здобувати освіту, а кількість її носіїв різко скорочувалася через переслідування неугодних.
У 1944 році радянська влада почала тотальну депортацію кримських татар. У засланні вони не мали змоги розвивати свою культуру й мову, спілкувалися нею лише в побуті. Мова втратила територіальність, а через переслідування носіїв частота її вживання ще більше зменшилася.
— Які особливості кримськотатарської?
— Кримськотатарська мова має у своєму алфавіті 31 літеру та понад 65 тисяч слів. До 1928 року кримськотатарська використовувала арабську абетку, з 1928-го по 1939-й — латинську, а з 1939-го — кирилицю. Зі середини 1990-х років мова поступово переходить на нову латинку, що базується на турецькій абетці.
До слова, одним із символічних, важливих та популярних фразеологізмів нашої мови є “Yolğa çıqqan yol alır”, що означає “дорогу здолає тільки той, хто йде”. Виникнення вислову пов’язано з нелегким життям кримських татар. Фразу вживають, описуючи як скрутні часи усього народу, так і особисті труднощі. Її мета — додати впевненості, щоб не втрачати волю до перемоги над нелегкими обставинами.
— Якою була ситуація з розвитком мови кримських татар після здобуття Україною незалежності?
— Після розпаду СРСР і утвердження незалежності України кримські татари повернулися у Крим. У 1991 році на ІІ кримськотатарському національному з’їзді вирішили перевести мову на латинку. Силами корінного населення почали відроджувати школи з кримськотатарською мовою навчання, з’явилася література цією мовою, періодика.
Щоправда, все відбувалось не такими темпами, як хотілось би. Адже до 2014 року вдалося відкрити лише 15 національних шкіл із кримськотатарською мовою викладання...
— А де нині можна вивчати кримськотатарську?
— У Києві є спеціальні курси, де вивчають цю мову. У культурних центрах кримськотатарських громад у Львові та Одесі — теж, — каже Аніфе Куртсеїтова, керівниця кримськотатарського культурно-освітнього центру “Кримська родина”.
— У Криму далі функціонує 15 національних шкіл. Проте після окупації навчання кримськотатарської мови там стало значно складнішим, — розповідає Еміне Авамілєва, членкиня Меджлісу, кримськотатарська громадська діячка.
— Що може допомогти розвитку кримськотатарської мови?
А. Куртсеїтова:
— Потрібно підтримувати роботу культурно-освітніх центрів на державному рівні. Наприклад, ми шість років оббиваємо пороги органів влади, аби наш кримськотатарський культурно-освітній центр набув статусу державного і мав відповідне фінансування діяльності.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як у кожній четвертій школі ігнорують правила здорового харчування
