Про це заявив керівник Офісу Президента Андрій Єрмак в інтерв’ю газеті “Le Monde”. У чому схожість цих битв?
— Що відомо про битву під Верденом?
— У 1916 році, під час Першої світової війни, німецьке командування шукало точку, де б можна було обвалити західний фронт, який вже понад рік перебував у стагнації. Адже Німеччина не мала достатньо сил для наступу широким фронтом, — розповідає Василь Павлов, мілітарний історик. — Такою точкою було обрано місто Верден у Франції. Однак згодом з’ясувалося, що це була помилка, адже французи там мали надзвичайно потужну систему оборони.
У битві під Верденом брали участь 1 мільйон 250 тисяч німецьких солдатів та 1 мільйон 140 тисяч французьких.
— Чому цю битву називають “верденською м’ясорубкою”?
— Французькі війська очолювали командувачі Робер Нівель і Анрі Петен. Їхнім німецьким супротивником став Ерік фон Фалькенгайн. Під командуванням їх і розгорталася наймасштабніша битва Першої світової війни. Там було “перемелено” значну частину німецьких та французьких військ. Втрати кожної зі сторін перевищували 300 тисяч осіб. Сама битва тривала 303 дні.
Біля Вердену вперше дістали широке застосування легкі кулемети, рушничні гранатомети, вогнемети і хімічні снаряди.
— Як битва під Верденом вплинула на перебіг Першої світової війни?
— Власне кажучи, жодних тактичних і стратегічних результатів битва не дала — до грудня 1916 року лінія фронту зрушилася до рубежів, які займали обидві армії до 25 лютого 1916 року. За десять місяців війни нічого не змінилося.
Водночас Верденська операція ознаменували собою початок виснаження військового потенціалу Німецької імперії і посилення Антанти.
— Яка ж схожість між боями під Верденом і Бахмутом?
— Бахмут є потужним укріпленим пунктом українських військових, який хочуть знищити росіяни. Так само як німці хотіли знищити укріплення французів для прориву лінії фронту.
Однак, на мою думку, дії росіян більше схожі на битву під Ржевом, яка тривала з 8 січня 1942 по 31 березня 1943 року. Це були бої між радянськими військами і Вермахтом. Радянські війська під командуванням Георгія Жукова намагалися “зрізати” спрямований у бік Москви вигин лінії фронту, що дістав назву “ржевський виступ”. Запеклі бої на цій території тривали 13 місяців, але до бажаної мети так і не привели.
На декількох десятках квадратних кілометрів радянські війська втратили півтора мільйона вояків — загиблими і пораненими.
