15 лютого 1574 року на українських землях з’явилася перша друкована книга — “Апостол”. Вона містила частини книг Старого й Нового Заповіту. Видання тривалий час застосовували під час літургійних читань у монастирях та церквах України, Росії, Польщі, Литви, Румунії, Болгарії, Сербії та Греції. Фактично, весь православний світ користувався “Апостолом” Івана Федоровича, кажуть історики.
“Перший тираж “Апостола” вийшов у Москві 1564 року. Тоді друкаря підтримував московський цар Іван Грозний, — розповідає Віра Фрис, наукова працівниця Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького. — Однак згодом Іван Федорович втратив його підтримку й перебрався до Львова”.
“Там він збудував майстерню і видав львівський варіант “Апостола”, — додає Василь Кметь, історик, директор наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. — Це видання дуже відрізнялося від свого попередника.
У новій редакції Іван Федорович узгодив мову тексту з деякими прийнятими на українських землях правописними вимогами. Йдеться про вживання певних літер, буквосполучень, розставлення наголосів і надрядкових знаків”.
— Який тираж книги було видано у Львові?
— Книгознавці вивчали згадки у джерелах, записи в інвентарних описах церков, монастирів та бібліотек і дійшли висновку, що орієнтовний тираж становив понад тисячу примірників. До сьогодні дійшло приблизно 120 екземплярів.
— Чи довго Iван Федоров працював над книгою і як саме її виготовляли?
— “Апостол” почали друкувати 25 лютого 1573 року і закінчили аж за рік.
В. Фрис:
— Використовували технологію друку, яку придумав німецький винахідник Йоганн Гутенберг. Потрібну літеру впорядковували у рядок згідно з текстом і поміщали кліше у дерев’яну раму, яку змащували фарбою на основі сажі. Згодом це все клали у напівмеханічний верстат. Зверху розміщували аркуш і ще одну раму, яка відбивала текст за принципом печатки. Готовий матеріал віддавали коректору на перевірку помилок. Якщо надруковане було правильним, то впродовж 14 годин друкували ще 800 — 1200 таких аркушів. В іншому разі кліше доводилось переробляти.
— Скільки людей працювало над друком книги?
— Тільки Іван Федорович зі своїм сином. З ними ще працювали підмайстри, але друком вони не займалися: лише підносили воду чи дрова, обігрівали приміщення, терли фарбу, розкладали літери по чарунках, навчаючись таким чином ремеслу.
— Скільки сторінок було в “Апостолі”? I якими були розміри?
В. Фрис:
— У книзі — 15 ненумерованих і 264 нумеровані сторінки.
В. Кметь:
— Довжина “Апостола” приблизно 27 — 28 сантиметрів, ширина — 17, а товщина книжкового блоку — приблизно шість сантиметрів.
— З якого матеріалу виготовляли книгу?
— З ганчір’яного паперу (виготовлений з бавовни. — Авт.). Федорович контактував із папірниками з Буська, що на Львівщині. Є згадки про те, що в 1574 році буський папір зник із вжитку міської канцелярії Львова. Історики підозрюють: причиною цього стало те, що Іван Федорович викупив усе, що було в наявності.
— Як оздоблювали сторінки?
— Заголовки друкували в’яззю — стилізованим кириличним письмом з гарним графічним поєднанням літер. Червоним і чорним кольорами виділяли позначення глав. В оздобі були використані стилізовані рослинні орнаменти, характерні для української рукописної книги, а також орнаменти, прикрашені західно-європейською гравюрою. Наприклад, мідьоритами (графічна техніка глибокого друку; малюнок майбутньої гравюри продряпують на мідній пластині, заповнюють фарбою і відбивають на папері. — Авт.) учня Альбрехта Дюрера Ганса Зебальда Бегама.
— А за скільки можна було придбати “Апостол”?
В. Фрис:
— Ціна залежала від купівельної спроможності покупця і обставин. За книгу могли дати і 20 золотих, і 15. Дослідникам траплялись різні написи на різних примірниках. До речі, церква, бувало, платила за книгу більше, ніж просив продавець.
— Де тепер можна побачити цю книгу?
— “Апостол” зберігається у Києві в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського та Києво-Печерській лаврі, у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника та у Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому не вдалося об'єднатися створеній козаками Кубанській Народній Республіці та УНР