У Суботові у підземеллі Іллінської церкви виявлено об'єкт, в якому, ймовірно, поховали гетьмана Богдана Хмельницького.
Понад триста років місце поховання гетьмана, який помер в Чигирині 27 липня 1657 року після тривалої хвороби, огорнуте загадками та легендами.
У спадок від радянської історіографії залишилася базова версія про те, що могилу гетьмана у родинній усипальниці Іллінської церкви в селі Суботові (Черкаська область) було сплюндровано, а де саме перебуває тепер його тіло – невідомо.
То поховання гетьмана сплюндрували?
“На початку 18 століття у Чернігівському літописі та літописі Григорія Граб’янки з’явилися записи про те, що під час завоювання України польськими військами 1664 року тіло Богдана викинули з гробниці на попелище за наказом коронного гетьмана Стефана Чернецького", – розповідає доктор історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України Тарас Чухліб.
Літописці переповідали страхітливі подробиці: спалені останки гетьмана буцімто зарядили в гармату та вистрелили, розсіявши прах над полем. Однак в архівних документах 1664-65 років про цю подію, яка повинна була викликати чималий резонанс, зважаючи на постать Хмельницького, дослідники не виявили жодних згадок.
“У Кракові я працював з архівними документами, серед яких були особисті листи Стефана Чарнецького, авізи (звіти) із обозу, щоденники двох вояків, які були учасниками того походу, переглядав летючі листки, які виконували роль тогочасних газет і в яких багато уваги приділяли подіям в Польщі та Україні. І не виявив у них жодної згадки про плюндрування могили Хмельницького”, – зауважує Тарас Чухліб.
Вхід до склепу Хмельницького
Натомість дослідники натрапили на цінний історичний документ – копію метрики Іллінської церкви (оригінали зберігають у Санкт-Петербурзі), зроблену у 1885 році. У ній вказано, що поруч із церквою є вхід до склепу Зиновія Богдана Хмельницького, закиданий будівельним сміттям під час перебудови у 1869 році, коли храм вперше було капітально відремонтовано та прибудовано до нього галерею й цегляну дзвіницю.
“У 1970 році дослідження у церкві в Суботові проводив відомий український археолог Роман Юра. Він зауважив зміщення фундаментної плити однієї з колон на північ – у бік, як ми тепер думаємо, вхідного тунелю до передбачуваної підземної споруди, – розповідає ініціатор пошуків поховання гетьмана у Суботові, голова ГО “Фонд Великий Льох” Павло Костенко. – Провести більш детальні розкопки йому тоді не дозволили.
Натомість прибула інша археологічна комісія, яка невдовзі заявила про виявлений фрагмент кістки, шматок матерії та провалля у фундаменті. З цього зробили висновок, що поховання Хмельницького все таки було сплюндроване, а його останки вийняті з могили. Таким чином радянські історики ще раз підтвердили міф про те, що останки Хмельницького були знищені. Відтоді жодних грунтовних досліджень на території церкви не проводили”.
Один із завалених підземних ходів, який веде до склепу Хмельницького.
Відновлення пошуків
Щоб відновити пошуки могили Богдана Хмельницького на території Іллінської церкви, представники фонду звернулися за сприянням до Православної церкви України, яка опікується цим храмом, та отримали дозвіл на обстеження за допомогою геофізичного методу.
Під час розвідки вони застосували перевірений у світовій практиці геофізичний метод – високочастотне електромагнітне зондування. За допомогою чотирьох георадарів з різною робочою частотою було обстежено простір під підлогою церкви до глибини понад 4 метри.
Результати досліджень приголомшили. На глибині понад 2 метри науковці зафіксували геофізичну аномалію, джерелом якої може бути великий археологічний об’єкт. Чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкви свідчить про існування об’єкту, схожого на склеп, довжина якого – 3 метри, ширина – 1,3 метра. Зондування дозволило також зафіксувати 30–40 сантиметрову повітряну подушку у виявленому об’єкті, що свідчить про його штучне походження.
Графічні результати георадарного обстеження Іллінської церкви
“Шанси виявити у склепі останки Богдана Хмельницького, звичайно, є, хоча вони доволі невеликі, – вважає Тарас Чухліб. – Такі поховання часто грабували шукачі скарбів, сподіваючись натрапити у могилі видатних та заможних осіб на золоті прикраси, коштовності. Потрібно закінчити археологічні дослідження, тільки вони дадуть остаточну відповідь, чи похований тут Хмельницький".
Іллінська (Богданова) церква в Суботові, сучасний вигляд
Де поховані інші українські гетьмани?
Тарас Чухліб розповідає, що більшість українських гетьманів знайшли вічний спочинок за межами українських земель. Та навіть ті, яких поховали в Україні, не мають точно ідентифікованого місця поховання.
Петро Сагайдачний був похований на території Київського Братського монастиря, на місці якого тепер – національний університет Києво–Могилянська академія. Тут встановлено пам’ятний знак, але точне розташування могили невідоме. За припущенням істориків, на місці поховання у 19 столітті було збудовано один із корпусів духовної школи, в якому тепер розташоване студентське кафе.
Іван Виговський, за однією з версій, був похований у Манявському скиті – православному монастирі на Прикарпатті. Тут тепер також встановлено пам’ятний знак, однак останків гетьмана досі не знайдено. Також існує припущення, що Виговського поховали у своєму родовому помісті у містечку Руда на Львівщині або ж в околицях козацької столиці Чигирина.
Юрій Хмельницький. Легенда розповідає про смерть сина Богдана Хмельницького у Кам’янці–Подільському, де він начебто і був похований. За іншими версіями – його могила далеко за межами України: в одному з монастирів православної святині Афону або ж на якомусь із островів у Егейському морі чи навіть на Мальті.
Павло Тетеря помер під час переговорів, які вів при дворі турецького султана із польськими послами. Ймовірно, гетьмана отруїли. Був похований в турецькому місті Адріанополі, але ні місця поховання, ні його останків досі не виявили.
Іван Брюховецький був страчений на козацькій раді за те, що перейшов на бік російського царя. Похований у Богоявленській церкві у місті Гадячі. Під час перебудови церкви склеп із останками гетьмана було зруйновано, де вони зараз – невідомо.
Петро Дорошенко помер, перебуваючи у російському полоні. Похований дружиною-росіянкою в селі Ярополець неподалік Москви. Це єдина могила з останками українського гетьмана, місцезнаходження якої відоме. Українська діаспора встановила тут пам’ятний хрест.
Іван Самойлович помер на засланні в Сибіру, у місті Тобольську, про місце поховання невідомо нічого.
Демко Ігнатович (Многогрішний) помер у забайкальському Селенгінську, похований на території православної церкви, але могила не збереглася.
Іван Мазепа закінчив свій життєвий шлях у румунському місті Галаці та був похований у соборі святого Георгія. У 1960–х роках, за часів комуністичного режиму в Румунії, храм було підірвано. Тепер на цьому місці пустир.
Пилип Орлик теж помер у Румунії. Його поховали в одному з православних храмів міста Ясси, але точне місце – невідоме.
Іван Скоропадський був похований у Гамаліївському монастирі, який за радянських часів став установою з виконання покарань – Шосткинською колонією суворого режиму. Під час переобладнання під "зону" склеп гетьмана сильно постраждав – частково його залили бетоном. Тепер ці приміщення знову передані церкві. Місце знаходження останків гетьмана невідоме.
Павло Полуботок був заарештований у Санкт–Петербурзі російським царем Петром Першим. Помер у Петропавловській фортеці унаслідок тортур. Там же і був похований. Могила та останки не збереглися.
Данила Апостола поховали у родинній усипальниці в церкві у селі Великі Сорочинці на Полтавщині. На жаль, його склеп було розграбовано. Куди зникли останки гетьмана – невідомо.
Кирило Розумовський був похований у Батурині в склепі збудованої ним Воскресенської церкви. 1927 року радянські чиновники пограбували його. На місці поховання встановлено меморіальну таблицю, але чи збереглися у могилі останки гетьмана – невідомо.
Читайте також про дух Бандери у Почаївській лаврі. Віднайдено сенсаційні документи про історію монастиря.
