Днями російське оборонне відомство виклало на своєму сайті шифротелеграми, доповідні записки, описи бойових операцій, що стосуються пакту Молотова — Ріббентропа. Мовляв, зняття з них грифа “секретно” дає можливість побачити “справжні причини” угоди між Гітлером і Сталіним.
Нагадаємо, Угоду про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом підписали 23 серпня 1939 року. За тиждень, 1 вересня, війська Вермахту вторглися у Польщу, а 17 вересня Червона армія окупувала частину її території. Радянські ідеологи подавали цей факт як місію допомоги поневоленим народам, але більшість документів, що стосуються цих подій, не підлягали розголошенню. І ось серед документів, які виставлено у відкритий доступ, — донині засекречені шифрограми із захоплених Червоною армією міст і сіл, де населення начебто радісно зустрічає радянське військо. — Сучасна російська історіографія, услід за радянською, далі поширює міф, що пакт про ненапад був потрібен Сталіну, щоб відтягти війну з Німеччиною, зміцнити обороноздатність СРСР, — каже Тетяна Пастушенко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу Інституту історії України НАНУ. — Та головною в цій угоді завжди була не її офіційна частина — набагато важливіший у ній таємний протокол, підписаний під час переговорів, де Гітлер і Сталін поділили між собою територію країн Східної Європи.
— Сталін теж хотів воювати?
— Наприкінці 1930-х років СРСР готувався до наступальної війни. Наприклад, у спогадах маршала Сергія Штеменка йдеться про те, що на початку серпня 1939 року частину слухачів військових академій відкликали для формування штабів Білоруського та Українського фронтів, тобто органів управління воєнного часу.
Більшовики планували розпочати війну в Європі під гаслом “світової революції”. За висловом Сталіна, війна дає найбільший шанс на те, щоб встановити диктатуру пролетаріату в ослаблених буржуазних країнах. А гітлерівська Німеччина бажала реваншу, прагнула завоювати нові території для розселення німців. Після підписання пакту і Гітлер, і Сталін заявляли, що об’єдналися для спільної боротьби проти капіталізму.
— Серед документів, оприлюднених у Росії, є шифровки від 21 вересня 1939 року, де йдеться про те, що жителі міст Західної України зустрічають Червону армію з яблуками, пирогами і квітами, а селяни вітають “визволителів від польських панів”. Чи це правда?
— Про те, якими були так звані визволителі, ми знаємо зі аудіоспогадів очевидців тих днів, які спеціально документуємо, — каже Андрій Усач, науковий співробітник Меморіального музею “Територія Терору”. — Ось як згадував появу червоноармійців у селі Курники на Львівщині пан Микола, якому тоді було 10 років: “Троє їхніх командирів зайшли до нашої хати і сказали: “Ми вас прийшли звільнити від ярма панського”. Вже наступного року село Курники було ліквідовано, бо тут запланували будувати радянський військовий
полігон, а все населення, в тому числі нашу сім’ю, примусово виселили аж у Бессарабію”.
Т. Пастушенко:
— Було депортовано (якщо не знищено фізично) чимало чиновників, юристів, бізнесменів, громадських, релігійних діячів українського, польського, єврейського походження. Найбільше жертв серед цивільного населення було саме на територіях, розділених між Сталіним і Гітлером згідно з сумновідомою угодою про ненапад.
Читайте також маловідомі історії та фото підкорення Ла-Маншу.
