28 жовтня 1886 року року на острові Бедлоу (тепер — острів Свободи) в гавані Нью-Йорка з’явилася споруда, яку сьогодні вважають одним із найважливіших символів Сполучених штатів Америки.
"Окрім Емпайр-Сіті у Нью-Йорку з'явився новий орієнтир — на невеликому острові Бедлоу височіє гігантська статуя "Свободи, яка освітлює світ", урочисто відкрита 28 жовтня, що слугує одночасно символом і маяком. Кінчики полум’я на факелі монумента піднімаються до рівня 110 метрів над рівнем моря. Це найбільший скульптурний твір, який досі було створено, і невипадково його називають восьмим дивом світу", — повідомляла тогочасна газета Mährisches Tagblatt.
Зведення цього монумента було приурочене до сторіччя проголошення незалежності США, однак із відкриттям спізнилися на 10 років. А починалося все як громадська ініціатива двох французів — правника Едуарда де Лабуле та скульптора Фредеріка Бартольді, які запропонували у такий символічний спосіб увіковічнити прагнення до свободи американського та французького народів.
Ентузіасти організували "Франко-американську спілку", яка 1875 року оголосила збір коштів на пам’ятник. Оригінальну ідею підтримав тодішній французький уряд, а невдовзі згода на встановлення монумента надійшла і від американської влади.
Статуя Свободи на острові Бедлоу. Illustrierte Kronen Zeitung, 1923 рік
"Американський комітет, створений з метою встановлення статуї Свободи біля входу в порт Нью-Йорка, нещодавно провів чергове засідання. За підрахунками вартість статуї, виготовлення якої в Парижі вже наближається до завершення, а також п'єдесталу та установки сягатиме 6 250 000 франків (понад 1 мільйон доларів за тодішнім курсом, — Авт.)", — повідомляла у січні 1882 року віденська газета Wiener Zeitung.
За даними тодішньої преси, на заклик щодо збору коштів у Франції відгукнулося 180 муніципалітетів, які вклали у цю справу 10 тисяч франків. До спільнокошту долучилися також численні торгові палати, компанії та понад 100 тисяч індивідуальних жертводавців. У 1879 році було організовано міжнародну лотерею, яка забезпечила надходження решти необхідних грошей.
Тим часом Бартольді напружено займався творчою роботою, яка зайняла майже 10 років. Гігантську статую під його наглядом виготовляли в паризьких майстернях фірми Gazet, Gauthier & Comp. Модель голови в оригінальному розмірі та мініатюрну модель всієї фігури можна було оглянути на Всесвітньому ярмарку в Парижі у 1878 році.
Скульптор час від часу практикував такі виставки окремих частин майбутнього монументу, підживлюючи цим інтерес публіки. Скажімо, з нагоди завершення першої ноги статуї Свободи у липні 1882 року Бартольді влаштував оригінальний сніданок у її стегні, на який запросив паризьких художників та журналістів.
4 липня 1884 року у Парижі оголосили про завершення роботи і урочисто передали скульптуру урядові США. Тоді ж статую виставили на огляд в оригінальному вигляді. На урочисту церемонію запросили, зокрема, знаменитого письменника Віктора Гюго. Тодішня преса писала, що у цей день відбулася "зустріч двох гігантів, які дивилися один на одного".
Монтаж статуї Свободи. Das interessante Blatt, 1886 рік
Розміри монументу надзвичайно вражали сучасників. "Колосальна статуя, виготовлена з мідних пластин, перевищує за розміром легендарний Колос Родоський і на 2 метри вища від Вандомської колони (обеліска на честь перемоги Наполеона під Аустерліцем, — Авт.). Можна зручно, не схиляючись, пройтися у руці фігури, всередині вільно вміщається 56 осіб. У факелі, який тримає рука, може стояти 15 людей. Загальна її вага — близько 200 000 кілограмів. Статую розберуть на 350 фрагментів, щоб її можна було доставити до Нью-Йорка", — повідомляла у липні 1884 року газета Leitmeritzer Zeitung.
Вхід до внутрішніх приміщень гігантського пам'ятника розташований у його стопі. Одразу після відкриття монумента цей просторий сховок усередині статуї почав приваблювати не тільки туристів. У 1920-х роках там знайшли собі притулок два десятки кримінальників, які в такий спосіб переховувалися від нью-йоркської поліції.
"Якось один із детективів, спостерігаючи за гаванню Нью-Йорка в телескоп, зауважив човен з десятьма пасажирами, який причалив до острова Свободи, де стоїть статуя. Він побачив, як чоловіки висадилися і зникли всередині фігури. Це було дивно, оскільки в холодну пору року біля монументу немає відвідувачів. У приміщенні на вершині статуї, куди можна піднятися сходами, комфортно розміщується 40 осіб. Викликавши підмогу, детектив затримав там два десятки злочинців, яких розшукувала поліція", — повідомляла тогочасна газета Illustrierte Kronen Zeitung.
Затримання злочинців, які переховувалися всередині статуї Свободи. Illustrierte Kronen Zeitung, 1927 рік
Тогочасні видання відзначали вдале розташування монумента — він був першим видовищем для тисяч мігрантів, які прибували на північноамериканський континент у пошуку омріяної свободи.
"Американці реалізували добру ідею, виставивши біля входу в гавань Нью-Йорка, яка є головним місцем збору європейських іммігрантів, колосальну статую Свободи, яку подарувала їм французька нація. З відстані багатьох морських миль вона оголошує мандрівникові, що царство свободи, якої він так прагнув, за якою довірливо покинув рідну землю, вже недалеко. Статуя Свободи шле їм привіт з Нового Світу. Здалеку вона здається маленькою, але що ближче корабель підпливає до статуї, то більшим і багатшим виглядає її славетний образ, який наче говорить про те, що із наближенням до американського континенту свобода зростає", — писала через рік після урочистого відкриття монумента австрійська газета Das interessante Blatt.
Пропонуємо також вашій увазі текст про те, як останній імператор Австро-Угорщини намагався втриматися при владі.
