На початку 1930-х років співробітниця Берлінського Інституту домашнього господарства Герта Вендельмут здійснила переворот у тогочасних кулінарних книгах, запропонувавши новий підхід до складання рецептів. У своєму виданні вона підсумувала знання про різні дієти та описала користь різноманітних продуктів. Родзинкою книги стали таблиці добових потреб у калоріях для людей різного віку, ваги та навіть професії.
У той час в суспільстві велися суперечки, чи доцільно повністю відмовлятися від м’яса у своєму раціоні і чи можливо за допомогою овочів та фруктів повноцінно забезпечувати організм необхідною кількістю калорій. На таких розрахунках і акцентувала свою увагу дослідниця. "Буклет не містить критики окремих дієт, а лише переказує найважливіші теорії та різні результати досліджень. Особливо цікавою є таблиця, яка містить точну інформацію про те, скільки калорій люди повинні споживати щодня", — зазначала газета Neues Wiener Journal.
Одна з книг дослідниці.
За підрахунками Герти Вендельмут, людина зростом 160 см і вагою 60 кг у стані спокою використовує 1682 калорії. Під час важкої фізичної праці потрібно додатково витрачати 330 калорій на кожну із восьми робочих годин, а якщо добиратися на роботу впродовж години на велосипеді, то ще плюс 200 калорій. У такому випадку приблизна добова потреба в прийомі їжі перевищує 4500 калорій.
"Державним службовцям, які ведуть малорухливий спосіб життя, достатньо від 2200 до 2400 калорій, кравцям, вчителям потрібно від 2600 до 2800 калорій, шевцям, лікарям — 3000, ковалям, столярам — від 3400 до 3600, чорноробам — близько 4000. Інтелектуальний працівник займає найнижчу позицію в цій таблиці, всупереч думкам численних теоретиків харчування, які називають інтелектуальну працю важкою", — наводила підрахунки газета Neues Wiener Journal.
Дослідниця також звертала увагу на несумісність деяких страв, поєднання яких порушує кислоти для нормальної роботи органів травлення. "Було б неправильно складати обід із рисового супу, телячого ескалопу, вареників та шоколадного пудингу, адже всі ці страви разом призводять до збільшення кислотності", — цитувало австрійське видання Герту Вендельмут.
Поради, які давала німецька дієтологиня, здебільшого зводилися до активнішого введення в щоденний раціон фруктів.
"Сьогодні наука про харчування не вимагає, щоб ми повністю утримувалися від вживання м'яса, але в якості противаги слід вживати овочі і, насамперед, фрукти. Це створює баланс, обмін речовин відбувається нормально, і всі шкідливі речовини виводяться з організму. Крім того, фрукти містять багато ароматичних речовин і фруктових кислот, які стимулюють органи травлення і тому повинні бути частиною щоденного раціону", — наголошувала Герта Вендельлмут у своїй публікації у спеціалізованому виданні Sport im Bild.
Пропагуючи вживання фруктів, дієтологиня описувала користь від кожного з них. Зокрема, вона переконувала, що фруктові кислоти, які містяться в яблуці, сприятливо впливають на шлунок, кишечник, печінку та нирки. Груша, на її думку, зміцнює серце і нирки. Слива — усуває розлади шлунку та кишечника, при чому їсти всі кісточкові фрукти дієтологиня радила разом зі шкіркою. Черешня — дуже багата залізом і тому має кровотворну дію. Солодкий виноград, писала вона, має кровотворний ефект, кислий — стимулює кишкову діяльність. Полуниця корисна при мігрені та ревматичних захворюваннях, а також важлива для укріплення нервової системи завдяки вмісту фосфору.
"Давно слід було би включити гігієну харчування в шкільні плани принаймні для дівчачих шкіл, а не тільки в кулінарні факультативи останніх класів, адже жінкам, мабуть, ще довго доведеться піклуватися про кухню і складати меню так, щоб здоровими були всі члени родини", — наголошували у 1930 році газетярі Neues Wiener Journal.
Дізнайтеся також проекзотичну розвагу, що стала соціальним лихом старої Європи: опіум для народу
