У грудні в календарі історичних дат можна віднайти день гудзика та панчіх. Як виникли ці звичні сьогодні для нас атрибути?
ВІД МАГІЧНОГО СИМВОЛУ ДО ДИТЯЧОЇ ІГРАШКИ
— До винайдення гудзика кінчики тканини вбрання просто зав’язували на вузлик, — розповідає Олександр Савельєв, історик. — Згодом на допомогу прийшли мотузки та шпильки, які робили з найрізноманітніших матеріалів: камінців, колючок рослин чи кісток. Також у давнину замість гудзиків часто використовували пояси зі шкіри впольованих тварин.
— Коли ж винайшли перший гудзик?
— У часи Середньовіччя. Але спершу він виконував функцію амулета, оскільки мав круглу чи овальну форму, схожу на яйце та жолудь. Наші предки вбачали в цьому магічний зміст: вважали його символом родючості та достатку.
А застібкою гудзик став у ХІІІ столітті — тоді в моду ввійшов одяг, який щільно облягав тіло. Він не був еластичним, не розтягувався, тому на допомогу приходили розрізи, які скріплювали гудзиками. До слова, гудзики стали й певною мірою засобом від зради: їх на одному корсеті жінки могло бути понад 100! І якщо чоловік, незважаючи на сотні маленьких гудзиків, міг зняти корсет із жінки, то одягнути його назад могла вже лише служниця — тільки вона знала тонкощі фігури й правильне розташування деталей.
— А з чого тоді виготовляли гудзики?
— Із золота, срібла, олова, сталі, слонової кістки, панцирів черепах та перламутру річкових і морських мушель. А після Другої світової війни через скруту гудзики часто виготовляли зі скла збитих бомбардувальників або з грамофонних платівок.
— Як ще застосовували гудзики?
— На території України з них виготовляли дитячі забавки — фуркалки. Крізь дірки в гудзику протягували зв’язану кільцем мотузку, допоки не з’являлися з обох боків петлі. Тоді іграшку розкручували за принципом роботи дзиги.
СПОЧАТКУ ЇХ НОСИЛИ ВАРВАРИ
— А коли людство стало носити панчохи?
— Перші панчохи носили ще варвари — в часи античності. Ці панчохи були зі шкур тварин, якими обмотували ноги і пристібали до шкіряного пояса спеціальними пряжками, — каже Олена Пенчук, завідувачка кафедри дизайну КНУКіМ. — У середньовічній Європі панчохи носили винятково чоловіки. Тоді їх шили з найтоншої шкіри, сукна або лляного полотна, а пристібали гудзиками до вбрання. Такі панчохи використовували майже три століття, поки в Іспанії не з’явилися панчохи, зв’язані вручну. Такі, ще й прикрашені вишивкою, носили монархи. Наприклад, англійський король Генріх VIII (1491 — 1547).
— Коли панчохи стали носити жінки?
— У 60-х роках XVI століття англійська королева отримала у подарунок пару в’язаних шовкових панчіх. І одягла їх. Беручи приклад з королеви, панчохи одягали всі придворні дами.
— А коли панчохи набули сучасного вигляду?
— У 30-ті роки XX століття хімік Воллес Г’юм винайшов штучне волокно (нейлон). А 24 жовтня 1939-го американська фірма DuPont вперше виставила на продаж нейлонові панчохи. За перший рік їх було продано 64 мільйони пар!
Європа дізналася про існування “нейлонок” тільки після Другої світової війни. А у Радянському Союзі вони з’явилися аж наприкінці 1950-х. Коштував виріб майже 9 рублів, не кожна жінка мала змогу придбати дефіцитну пару.
До слова, нитки, з яких робили перші нейлонові панчохи, злипалися на морозі, їх доводилося віддирати від шкіри. До того ж панчохи погано трималися, і наші винахідливі бабусі перетягували стегна гумками від спідньої білизни. Як наслідок, у багатьох жінок були сині горбисті вени на ногах через порушення
кровообігу...
А наприкінці 50-х невідомий винахідник зшив дві панчохи разом і подарував жінкам колготки.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як журналіст "Експресу" на кілька годин перевтілився у Чудотворця
