У російському Хабаровську понад місяць тривають протести проти арешту популярного серед місцевих губернатора Сергія Фургала. Кремлівські пропагандисти звинувачують у заворушеннях українців. Мовляв, протестувальники у Хабаровську намагаються приєднатись до України. Що цікаво, свого часу сотні тисяч етнічних українців були переселені на території, де нині спалахнули протести. І колись вони справді мріяли про те, що Хабаровськ стане частиною України.
— У 1860 році, через рік після підписання Пекінського мирного договору, частина китайської території відійшла царській Росії, — розповідає історик Юрій Юзич. — Її потрібно було заселяти. У Чернігівській та Подільській губерніях тоді людей жило багато, а землі було мало. Тому чимало селян сприйняли дуже позитивно пропозицію їхати на Далекий Схід, де багато вільної землі, яку роздавали безплатно.
— Що цікаво, до заснування Хабаровська причетний українець з Полтавщини — Яків Дяченко, — додає професор Петро Кралюк з Національного університету “Острозька академія”. — Дяченко очолював висадку 13-го Сибірського лінійного батальйону на березі Амура й будівництво поста Хабаровка. На його місці пізніше і виросло місто Хабаровськ, де згодом Дяченку поставили пам’ятник.
— Скільки українців перебралося на Далекий Схід у ті роки?
— Із кінця ХІХ століття по 1916 рік на Далекий Схід з України виїхало понад 276 тисяч осіб.
Ю. Юзич:
— Хабаровськ був центром Приморського генерал-губернаторства, 90% території якого населяли українці.
Хабаровськ був центром Приморського генерал-губернаторства, 90% території якого населяли українці.
— Чому ті землі ще називають Зеленим Клином?
П. Кралюк:
— Це одна з неофіційних назв регіону — там великі площі були заліснені, буяла зелень. А клин через те, що ця територія нагадує своєрідний трикутник. До речі, на офіційному прапорі Хабаровського краю, який масово використовують нині під час протестів, зображено зелений клин, що ідентичний аналогічному на синьо-жовтому прапорі, який українські далекосхідні з’їзди 1918 року розглядали як прапор Далекосхідної України.
Ю. Юзич:
— Популярною назвою тих країв була і Нова Україна. Навіть комуністи використовували її в 1930-х роках під час українізації.
— А як на тих теренах постала автономна Українська Далекосхідна Республіка?
П. Кралюк:
— Після Лютневої революції 1917 року на Далекому Сході почали виникати різні українські інституції, які й проголосили автономну Українську Далекосхідну Республіку. Поширеною ідеєю серед українців Зеленого Клину було об’єднання з УНР у Велику Україну.
У квітні 1917-го вчительська профспілка в Хабаровську добилась відкриття у краї українських класів — за наявності принаймні 14 дітей-українців.
— Якою була подальша доля республіки?
— У 1920-му більшовики створили Далекосхідну Республіку, де українці теж мали певну автономію, контролювали деякі населені пункти. У 1922-му Далекосхідну Республіку ліквідували, почалися масові арешти українських діячів. Погром українського руху сприяв русифікації місцевих. Правда, був незначний період, коли українці краю отримали можливості розвивати своє національно-культурне життя, — з виходом у березні 1931 року постанови “Про практичне проведення українізації”. Але українізація на Далекому Сході не протривала й двох років. Із того часу здійснювалася безупинна русифікація.
До речі, у 1932 — 1937 роках на теренах Далекого Сходу перебував на засланні письменник Іван Багряний, який потім описав життя там і втечу звідти в романі “Тигролови”.
Ю. Юзич:
— Після ліквідації Далекосхідної Республіки чимало українських громадських установ переїхали до Харбіна, що залишився на території Китаю. Додам, що у 1940 — 1950 роках у Хабаровський край масово засилали членів та симпатиків ОУН, вояків УПА, їхніх родичів. Частина цих вимушених спецпоселенців згодом так і залишилась на Далекому Сході.
— Скільки українців живе там нині?
П. Кралюк:
— У 70 — 80-ті роки ХХ століття офіційно на Далекому Сході проживало майже 500 тисяч українців. Нині, за офіційними даними, їх близько 50 тисяч.
Ю. Юзич:
— Утім більшість українців на Далекому Сході — русифіковані.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про українські жнива в давнину
