Традицію вшановувати безіменних героїв війни започаткували одночасно у Франції та Великобританії 11 листопада 1920 року. Того дня дня в обох країнах вирішили здійснити одночасне перенесення останків невідомих солдатів із братської могили: до Тріумфальної арки в Парижі та до Вестмінстерського абатства у Лондоні.
До останнього моменту французькі політики не могли вирішити, де саме влаштувати Могилу невідомого солдата — в Пантеоні Слави чи біля підніжжя Тріумфальної арки. Як повідомляла віденська газета Neues Wiener Tagblatt, за три дні до урочистостей парламент схвалив виділення 300 тисяч франків на перенесення невідомого солдата спершу в Пантеон, а звідти — до однієї із зал Тріумфальної арки, яка мала стати його тимчасовою поминальною каплицею.
За даними преси, під час світової війни тільки у Франції із 1,4 мільйона загиблих вояків 300 тисяч не мали власного поховання, а ще 350 тисяч — взагалі пропали безвісти.
Для перепоховання було ексгумовано вісім тіл солдатів, які служили у французькій формі, але їх неможливо було ідентифікувати, у восьми регіонах, де відбулися найсмертельніші бої. Планувалося, що таких регіонів буде дев’ять, але в останньому не було можливості достовірно встановити приналежність загиблих до певної армії, тому був ризик поховати під Тріумфальною аркою німецького солдата.
"Невідомий солдат впав на одному з полів честі, десь у Фландрії чи на Марні, був застрелений у мозок, у тріпочуче серце чи в порожній шлунок, і був похований. У нього не було довгого шляху від окопу до могили. Невідомий солдат повернувся у річницю припинення вогню, через багато місяців після його героїчної смерті. Його останки вивезли з темної могили і привезли до Парижа. Тисячі людей пройшли через Тріумфальну арку до могили невідомого солдата", — писала австрійська газета Salzburger Wacht.
Гріб із останками невідомого солдата було вибрано у випадковий спосіб із восьми тіл.
Його перенесення у підземну крипту відбулося 28 січня 1921 року. Відтоді меморіал біля Тріумфальної арки став місцем державних урочистих церемоній. Через два роки поруч із могилою з’явився Вічний вогонь, який запалюється щовечора о 18.30 з військовими почестями.
"У Лондоні посеред військових і чисельного натовпу труну з останками невідомого солдата, за якою йшла королівська пара, лорди та міністри, пронесли вулицями до Вестмінстерського абатства. Участь у церемонії взяли монархи Іспанії та Норвегії, а також понад 800 батьків загиблих солдатів та ветеранів, які повернулися з війни каліками. Після заупокійної молитви Король Георг кинув на труну жменю землі з поля бою у Франції", — писала про перенесення останків невідомого солдата у Британії газета Salzburger Wacht.
Починаючи із цієї церемонії, традиції вшанування невідомого солдата перейняли в інших країнах. У листопаді 1921 року така ж могила з’явилася у Римі. У 1925 році відбулося урочисте вшанування безіменного героя війни у Варшаві, останки якого були перенесені із одного з масових поховань у Львові.
В Австрії довго вибирали місце для спорудження монументу. Газета Wiener Montagblatt з цього приводу опублікувала нарис про жінку, син якої пропав 10 років тому без вісти під час боїв за Перемишль.
"Вона досі, попри нестачу грошей, відмовляється продавати костюми свого сина, зберігає їх в шафі та чистить, щоб він мав що вдягнути коли повернеться з війни. Поки живуть їхні матері та вдови, не час вшановувати пам'ять про них тільки у мармурі", — писав тогочасний австрійський газетяр, закликаючи владу більше дбати про живих родичів полеглих героїв.
Дізнайтеся також, як Гітлер став канцлером Німеччини. Огляд преси 1930-х років.