Скандал виник навколо компанії McDonald’s, де у терміналах для самообслуговування є лише дві мови — українська та англійська. Дехто побачив у цьому зраду й утиски російськомовного населення. Та McDonald’s не змінив своєї мовної політики. Тоді посольство Росії у США написало у твітері: “Наступний крок — скажи паляниця?! Слово паляниця протягом Другої світової використовували українські націоналісти, щоб визначати росіян”. Та це — вигадка, кажуть історики.
“Складову анекдотів про “москалів” російське посольство сприймає за чисту монету. Як і жартівливу фразу “нехай щастить”, що нібито перекладається, як лайливе побажання “не шастать”, — зазначає історик Ігор Бігун.
— Росіяни були у лавах УПА?
— Так. Є багато свідчень, що чимало членів УПА говорили російською, — каже Володимир Мороз, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху. — Наприклад, представники нацменшин — татари, азербайджанці, вірмени, українці зі Сходу.
І. Бігун:
— Росіяни становили другу за чисельністю етнічну групу в УПА після українців. Переважно це були військовополонені, які втекли від німців. Час до часу виникали конфлікти, бо вони переходили до радянських партизанів чи Червоної армії. Але щодо основної маси, то їх приймали без проблем, наголошуючи, що національність не має значення, якщо людина готова боротися за цілі УПА.
— А як викривали засланих вояків?
В. Мороз:
— Розпитували біографію, про ставлення до більшовиків, СРСР. За цим складали враження про людину.
І. Бігун:
— Після цього Служба безпеки ОУН і військово-польова жандармерія перевіряли підозрілих осіб на допитах, з’ясовували їхні біографії через свою агентуру.
— Тепер — про “паляницю”. Чому російськомовним людям так важко вимовити це слово?
— Звукова будова слова містить аж два фонетичні рефлекси, типові винятково для української, — пояснює мовознавець Іван Ціхоцький. — Кінцевий суфікс -иц-я є наслідком давнього пом’якшення кінцевого приголосного -ц-, який в українській мові завжди м’який, натомість у російській послідовно залишається твердим. Давній звук -и- у російській та українській мовах теж артикулюється по-різному: у нас як “и”, у північного сусіда - як “і”. Тому носії російської вимовляють “паляніца”. До речі, те саме стосується слів “полуниця”, “криниця”, “рушниця”. Слово “паляниця” часто називають “шиболетом”. Цим терміном позначають мовні особливості, за якими можна точно розпізнати етномовну групу людей. Скажімо, росіяни розпізнають українця за вимовою звука “г”, а українці росіян — за м’якою вимовою шиплячих або за “аканням”.
— Що здавна означало слово “паляниця”?
— Воно має праслов’янське походження і пов’язане з дієсловом “палити” у значенні “пекти”. Первісно “паляниця” — це плеската хлібина з пшеничного борошна із добре пропеченою (пропаленою) верхньою скоринкою.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про сім кіл непорозумінь у центрах зайнятості
