Навесні сонце встає раненько, а з ним — і люди-“жайворонки”. Тим часом “совам” важко починати свій день раніше дев’ятої-десятої ранку. Що це — генетичні особливості чи просто звичка? Чи можуть так звані “сови” стати “жайворонками” і навпаки, коли потрібно? Чи небезпечно ламати режим сну і неспання? З’ясовуємо це у розмові з фахівцями.
— Первісні люди мали різний графік життя: хтось полював удень, інші вночі чатували біля вогнища, так і виробились біоритми, — каже Ігор Корнієнко, практичний психолог, кандидат психологічних наук. — Тому, на думку антропологів і психологів, приблизно на 50 відсотків добові ритми, режим сну і бадьорості регулюються генами. Але сказане не означає, що “сова” чи “жайворонок” — це назавжди. Еволюція заклала в людині вміння підлаштовувати свій хронотип до конкретних умов середовища, щоб організм міг адаптуватися у вимушеній ситуації. Щоправда, це не всім вдається.
— Що відбувається з організмом, коли, наприклад, “жайворонок” змушений постійно працювати вночі?
— Це може призводити до розладів у роботі органів і систем, що врешті-решт проявляється хронічними хворобами, — каже Анатолій Дорогой, лікар-кардіолог. — Наприклад, у людей зі спадковою схильністю до гіпертонічної хвороби вона розвинеться з дуже високою ймовірністю. У гіпертоніків у нічний час настає не зниження, як у здорових людей, а підвищення всіх показників артеріального тиску.
Той-таки “жайворонок”, схильний до гіпертонії (або людина, в якої вже є проблеми з тиском), не може працювати вночі без ризику для здоров’я. Бо праця вночі може призвести до надлишкового виробітку стресових гормонів, зокрема кортизолу (у нормі його рівень знижується саме від 22.00 до 00.00 — час, коли “жайворонки” сплять), до хронічного недосипання і, як наслідок, до різноманітних метаболічних і серцево-судинних хвороб.
Серед моїх пацієнтів було чимало таких, у яких перші дзвіночки артеріальної гіпертензії пролунали саме на тлі регулярного порушення природних добових ритмів сну і неспання. А провісниками хвороби були такі симптоми, як підвищена стомлюваність, дратівливість, зниження здатності до концентрації уваги, відчуття розбитості після сну, частий біль голови, прискорене серцебиття.
— Як допомогти організму адаптуватися до вимушеного добового ритму? Наприклад, як “сові” змусити себе засинати і прокидатися не тоді, коли вона звикла, а тоді, коли це дуже потрібно?
● І. Корнієнко:
— Є кілька простих правил, які можуть допомогти. Увечері, особливо перед сном, варто відмовитися від перегляду телевізійних програм, роботи за комп’ютером (під впливом світла монітора блокується виробіток гормону сну — мелатоніну). Емоційні розмови, ділові перемовини потрібно планувати, якщо це можливо, на першу половину дня. Увечері не варто пити каву, міцний чай — ці напої містять кофеїн і бадьорять.
Щоб просинатися легко на світанку, забудьте про темні штори, дайте сонячним променям можливість стимулювати ваше пробудження. Цьому сприяють і контрастний душ, фізичні вправи, легка пробіжка, гарні новини.
