Того вечора на лінію 03 зателефонувала мешканка Вінниці: у її сорокарічного чоловіка були болі в грудях та серці, пише газета Експрес. За викликом виїхала чергова бригада на чолі з лікарем з медицини невідкладних станів. Досвідчений фахівець (39 років лікарського стажу!) оглянув хворого, зробив йому ЕКГ, але нічого загрозливого в стані пацієнта не зауважив — отже, не госпіталізував його. Бригада поїхала, а наступного ранку, вже дорогою до лікарні, хворий помер.
Як з'ясувалося під час експертизи, вже на момент візиту "швидкої" у чоловіка стався інфаркт. А згідно з даними карти виїзду бригади -- це була "Нейроциркуляторна дистонія за змішаним типом (наслідок алкогольної інтоксикації)". Експерти констатували: саме неправильно вибрана тактика лікування могла сприяти негативному перебігу справжньої хвороби і, відповідно, смерті чоловіка.
Матір померлого звернулася з позовом до суду. Лікаря судили за статтею 140 ККУ — "Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником". Згідно з вироком Верховного Суду, лікаря засуджено до двох років ув'язнення. Із винуватця буде стягнуто 100 тисяч гривень на користь родини потерпілого.
На цей фінал рідні померлого чекали майже три роки. Чому ж так довго? Про це та інше розмовляємо із Тетяною Бордуніс, професійною адвокаткою, головою Всеукраїнської правозахисної організації "Гідність", Артемом Кірюшиним, адвокатом, правозахисником.
— Чому справа тяглася так довго?
А. Кірюшин: — Бо все було неоднозначно. З одного боку, лікар надав хворому правильну відповідну симптоматичну терапію, з іншого боку — вона не відповідала фактичному стану пацієнта. Лікар був впевнений, що це нейроциркуляторна дистонія за змішаним типом, недооцінив загрози.
Читайте також: В МЗС прокоментували родинні зв’язки представника України в ОБСЄ з кандидатом РФ на пост глави Інтерполу
Крім цього, лікар стверджував, що пацієнт відмовлявся від госпіталізації, однак письмової відмови не було... Слідчі мали довести, що лікар, окрім неправильно встановленого діагнозу, вибрав неправильну тактику. І те, що підозрюваний, маючи достатні професійні навики в наданні першої та екстреної медичної допомоги саме хворому на серцево-судинну хворобу, неналежним чином виконав свої професійні обов'язки, порушив медичний протокол. І що саме це спричинило погіршення здоров'я чи смерть людини.
— Який найжорсткіший вирок може отримати лікар, помилка якого коштувала пацієнтові життя чи здоров'я?
Т. Бордуніс: — П'ять років позбавлення волі. На такій термін у 2012 році засудили заступницю керівника маріупольської станції переливання крові. Лікарку звинуватили в інфікуванні трьох немовлят — новонародженим влили заражену ВІЛ донорську плазму.
— Чи часто в судах заслуховуються подібні справи?
— В Українi офiцiйної статистики справ з приводу медичних помилок немає. МОЗУ не веде такої статистики, судова адміністрація не виокремлює цю категорію кримінальних справ зі списку інших. Утім з судової практики знаю, що, наприклад, лише за статтею 140 ККУ у 2016 році в усій Україні було заслухано п'ять судових справ, торік — одна.
Дуже часто у таких справах бракує доказів вини. А збирати їх слід уже з моменту звернення до лікаря.
— Що саме може бути доказом?
А. Кірюшин: — Виписки з iсторiї хвороби, призначення, аптечні чеки, лікарняні рахунки тощо. Тому, вiдвiдуючи стоматолога, терапевта, хірурга тощо, просiть записувати в карточку всi манiпуляцiї та призначення. Нехай деякі документи і залишаються у медзакладі, але особа має право знiмати ксерокопiї: iсторiй хвороби, медичної картки тощо.
— Якщо вже сталася лікарська помилка, що робити? Куди звертатися?
А. Кірюшин: — Постраждалий має декiлька варiантiв дiй — відштовхуючись вiд того, чого вiн прагне: вибачень, матерiальної компенсацiї, покарання винних чи усього разом. Починати слід із написання скарги в управлiння охорони здоров'я і заяви в поліцію.
Читайте також: Голландського лікаря судитимуть за евтаназію щодо неповносправної жінки
