Із дитинства Ніна Сердечна, нині заслужена вчителька фізкультури, займалась гімнастикою. Їздила на змагання і посідала призові місця.
“Взимку любила на лижах і на ковзанах кататися. А ще мені подобалось фехтування, — розповідає Ніна Сердечна. — Я закінчила в Києві Інститут фізичної культури і спорту. І 35 років пропрацювала вчителькою фізкультури. Від шостої ранку щодня була на стадіоні, займалася спортом з учнями. Мої вихованці посідали перші місця на легкоатлетичних естафетах”.
Ритуали кожного бадьорого ранку пані Ніни — фіззарядка (присідання, качання преса тощо), а через 10 — 15 хвилин — пиття води. Дієт, каже жінка, ніколи не дотримувалася.
“Я полюбляю м’ясо, і воно завжди є в моєму раціоні. Ще їм супи, каші, борщі, рибу, не відмовляю собі і в солодощах. На Великдень смакувала паску, — каже довгожителька. — До 85 років я жодного разу не зверталася до лікарів, були легкі застуди, але щоб мене підкосила коли важка недуга, не було такого. Тепер хіба трішки відчуваю проблеми з тиском”.
Чоловік пані Ніни — теж вчитель фізкультури, вони разом прожили понад 50 років. Виховали двох доньок. У них чотири онуки і п’ять правнуків. Майже всі нащадки бабусі Ніни дружать зі спортом, ходять до спортзалу, їздять на змагання, і кожним вона безмежно пишається.
“Я всім раджу займатися спортом. Люди, які багато рухаються, живуть довго. Також бажаю швидкого завершення війни, перемоги. І щоб усі спортсмени могли тренуватись і прославляти Україну”, — підсумовує Ніна Сердечна.
