У деяких випадках інгаляції можуть лише нашкодити дитині.
— Інгаляції може призначати лише лікар, — зазначає Анна Кушнір, педіатриня. — Вони доречні при стенозі гортані (круп), бронхіальній астмі, обструктивному бронхіті, пневмонії та бронхіоліті. Якщо у дитини ГРВІ, зелені соплі або залишковий кашель, інгаляції не потрібні! Ці нездужання минуть самостійно. Варто лише частіше провітрювати кімнату, підтримувати вологість у приміщенні на відповідному рівні, пити достатньо рідини, гуляти на свіжому повітрі.
— В інтернеті часто можна побачити різні народні рецепти інгаляцій, як-от мінералкою, фізрозчином чи ефірними оліями. Що скажете про це?
— Ці методи можуть завдати шкоди або в кращому випадку бути неефективними. Дехто взагалі робить інгаляції розчином, який є антисептиком для обробки ран і призначений для зовнішнього застосування!
Також серед батьків дуже популярно робити інгаляції мінеральною водою типу боржомі. Проте це — нестерильна рідина, яка сприяє розмноженню мікробів. А інгаляції ефірними оліями можуть навіть спровокувати анафілактичний шок. Також є ризик набряку легень.
Є прихильники народних методів — дихання парою трав’яних відварів чи картоплі. Насправді гарячі випари можуть спровокувати опіки дихальних шляхів. Особливо в дітей раннього віку. Тож усі ці способи не варто використовувати під час лікування дітей.
— Чи були у вашій практиці випадки, коли інгаляції зашкодили пацієнтам?
— Так. Наприклад, трирічна дитина обпекла обличчя через інгаляцію парою гарячої картоплі. Також у 7-літньої дитини, яка хворіла на астму, після того, як їй зробили інгаляцію з евкаліптом, виник бронхоспазм. Це неконтрольоване скорочення гладких м’язів бронхів, яке загрожує життю людини, адже ускладнює дихання. Тож не займайтеся самолікуванням! Наголошу ще раз: лише лікар знає, коли саме доречна інгаляція.
