Минулої осені батько 8-річного Євгена загинув, захищаючи Україну. А місяць тому в хлопчика несподівано почались проблеми з ніжкою — через біль не міг на неї наступати. У рівненській лікарні дитині зробили МРТ і виявили у ділянці хребта пухлиноподібний утвір.
— Ми провели додаткові обстеження і з’яcували, що це утвір судинного генезу — артеріовенозна мальформація (АВМ), — пояснює Михайло Ловга, завідувач нейрохірургічного відділення Дитячої лікарні Святого Миколая. — Це дуже рідкісна патологія, яка за рік проявляється приблизно в однієї дитини з 300 тисяч. Лікування патології доволі складне й супроводжується великими ризиками.
— У чому полягає небезпека?
— АВМ — аномальне скупчення судин, артерій і вен, які перекручені між собою у клубок. Існує високий ризик розвитку крововиливів у таких утворах.
Частіше така патологія розвивається у головному мозку. Здавалося б, це могло бути небезпечніше. Однак у черепній коробці значно більше місця, а головний мозок — більш пластичний, тому навіть у разі крововиливу життя пацієнта можна вберегти. Цьогоріч, до прикладу, ми прооперували чотирьох дітей, у яких через АВМ стались крововиливи у мозок. Із ними все гаразд.
У цьому ж випадку утвір був у так званому конусі спинного мозку на рівні 11 — 12 грудних хребців (на переході з грудного відділу в поперековий) і розростався.
Зауважу, що спинний мозок із нервами розташовується в спинномозковому каналі, тобто у вузькому місці. У цій ділянці його діаметр становить приблизно 1,5 см, тоді як утвір мав розмір 1х1х3 см. Тому крововилив призвів до стискання мозку і нервів, що одразу позначилось на функціонуванні ноги маленького пацієнта. Адже нервові імпульси проходять від спинного мозку до нижніх кінцівок.
— Як лікують пацієнтів із такою патологією?
— Єдиний вихід — операція. Спершу треба було перекрити живлячі гілки мальформації, які відходять від нормальних судин, не перекривши при тім важливі артерії. Інакше це призвело б до зупинки кровопостачання всього нижнього відділу спинного мозку.
Аби дістатись до спинного мозку через хребет, потрібно було на момент операції видалити задні частини хребців. Потім ми повернули їх на місце. Така методика дозволила зменшити травматизацію хребта й ризик його викривлення у майбутньому. Нам усе вдалось зробити добре. Євген проходить реабілітацію, його здоров’ю вже нічого не загрожує.
