За версією шведських науковців зі Стокгольмського університету, сновидіння створюють безпечніше середовище для повторної обробки спогадів і для досягнення психічної рівноваги людей, що страждають на посттравматичні розлади. Тож сновидіння — таке собі психологічне експрес-лікування?
— Сновидіння з’являються у так званій фазі парадоксального сну, — каже Сергій Солдатов, спеціаліст Європейської конфедерації психоаналітичної психотерапії. — Ця фаза характерна підвищеною активністю головного мозку й триває не більш як дві години протягом ночі. Саме уві сні (це підтверджують результати спостережень за допомогою сучасних приладів, як ось МРТ-сканер) активізуються ланцюги головного мозку, що запускаються мигдалеподібним тілом та гіпокампом для створення ряду електричних імпульсів і компіляції випадкових думок, образів та спогадів. Вони й складаються у послідовні оповідання — наче фрагменти кінострічки.
Завдяки тому, що тривожні спогади життя уві сні обробляються у безпечнішому та спокійнішому середовищі, без надміру норадреналіну (він продукується у стані бадьорості), сновидіння допомагають нам зменшити емоційну реактивність. А деякі сновидіння наш активний розум сприймає навіть як осяяння.
— Тож важливий не лише повноцінний восьмигодинний сон, а й сни?
— Так, без сумніву. Про важливість сновидінь говорив ще Зиґмунд Фрейд, відомий психоаналітик минулого століття і автор твору “Тлумачення сновидінь”. Він акцентував увагу на значенні сновидінь для психічного здоров’я людини, називав їх королівською дорогою до підсвідомого. Згідно з теорією Фрейда, сновидіння — це код, шифр, у формі якого реалізуються наші приховані бажання.
Сучасні технології дозволили науковцям побачити те, що відбувається у мозку й загалом організмі людини, коли вона спить, і підтвердити правоту здогадки Фрейда. Уві сні ми нерідко проживаємо внутрішні конфлікти і знаходимо вихід з невирішених ситуацій. Сни, так би мовити, готують нас до можливих подій і вчать їх переживати.
— Але ж не завжди вдається розтлумачити свій сон. Чи варто довіряти сонникам?
— Знову ж таки процитую Фрейда: “Сни — це лист з підсвідомого”. Ми можемо його прочитати, а можемо й спалити, навіть не розгорнувши конверт. Тож краще не чекайте, що стороння людина розтлумачить сенс побаченого вами уві сні, це надто складно. Лише той, хто сам бачив сон, підключивши всю свою фантазію, інтуїцію, спостережливість, може знайти відповідь на запитання: “Чому мені це наснилося?”
Доволі часто люди знову й знову бачать той самий сон. Зазвичай це відголосок певної травматичної ситуації (запізнення на потяг, падіння, занурення у воду і страх потонути тощо), що колись сталася у житті — можливо, у дитинстві, і вже забута. Спробуйте самостійно подумати, чому вам це сниться — можливо, підсвідомо ви далі цього боїтеся і переживаєте тривогу?
Відомий швейцарський вчений Карл Густав Юнг, засновник аналітичної психології, стверджував, що сон відображає наші приховані інстинкти, глибоко заховані у підсвідомості, й демонструє, що може статися, якщо дати волю цим інстинктам. Наприклад, чоловікові-військовому нерідко сняться страшні сни через те, що він змушений приховувати свій страх у реальному житті, сновидіння ж дає можливість пережити цей природний інстинкт.
