59-річний житель Львівщини періодично потерпав від нетривалих судом у нозі, але обстежень не проходив. А нещодавно відчув сильний біль у кінцівці, який не минав. Вважав, що то через проблеми з хребтом, і три тижні вживав ліки. Та самопочуття пацієнта погіршувалось — нога стала, наче камінь, він уже не міг ходити. Зрештою, звернувся за консультацією до хірурга. Після обстеження його негайно госпіталізували. Лік йшов на години — через аневризматичну хворобу чоловік міг втратити ногу. То що це за недуга, чому і як розвивається?
— Ця хвороба призводить до патологічного розширення судин, — пояснює Андрій Меленя, завідувач відділення судинної хірургії лікарні святого Пантелеймона (ТМО №1 міста Львова). — Аневризма може розвинутись на фоні гіпертонічної хвороби або атеросклерозу, який уражає судинну стінку, через це вона тоншає й стає схильною до розширень.
Недуга часто уражає черевний відділ аорти, підколінні чи стегнові артерії. Така проблема переважно розвивається у чоловіків після 60 років через куріння, стреси й може протікати безсимптомно. Аневризму часом діагностують і в молодшому віці, але зазвичай вона виникає внаслідок травми.
— А як лікують цю хворобу?
— Єдиний вихід полягає в оперативному втручанні, мета якого — відновлення кровотоку кінцівки. До прикладу, в уже згаданого 59-річного пацієнта, який до нас потрапив у важкому стані, розвинулась гостра ішемія — нога “вмирала”, була загроза ампутації, тож діяти потрібно було негайно. Ми провели комп’ютерну томографію з контрастуванням судин нижніх кінцівок і виявили аневризматичне розширення загальної стегнової артерії, причому з обох боків. Крім того, на тій нозі була вже тромбована аневризма підколінної артерії. Обидва розширення становили в діаметрі по 2,5 сантиметра, що втричі перевищує допустиму норму.
Варто зазначити: якщо в пацієнта розвивається аневризма двох судин, здебільшого спершу оперують одну (ту, що вище), а лише через деякий час — другу. Але складність цього випадку була в тому, що підколінна артерія (нижча) вже була затромбована, тож кровотік би не відновився. Тому ми вирішили оперувати одразу обидві судини.
Спершу видалили аневризму стегнової артерії й провели протезування штучною судиною. Потім розтромбували підколінну артерію і провели стегново-підколінне шунтування. Таким чином вдалось відновити кровопостачання ноги пацієнта.
— До яких ще наслідків може призвести аневризматична хвороба?
— Найнебезпечніші розриви аневризми. Якщо хворого вчасно не прооперувати, це загрожує масивною внутрішньою кровотечею і розвитком геморагічного шоку. Летальність у таких випадках надзвичайно висока.
Тому хворим із гіпертонією чи при наявності спадкового фактору (якщо хтось із рідних потерпав через аневризму) дуже важливо звернутись за консультацією до судинного хірурга і пройти обстеження. У розвинутих країнах, зокрема у Швеції, чоловіки після 60-річного віку кожні пів року мають проходити скринінгове УЗД черевного відділу аорти. Це допомагає вчасно виявити проблему.
