Почали їх клепати ще рік тому, коли дізналися про потреби бійців на передовій.
“У грудні минулого року донька приїхала у відпустку, розповіла, що на фронті військовим нічим укріплювати бліндажі”, — розповідає волонтер, 60-річний Віктор Крохмалюк. Його донька з чоловіком та син служать у ЗСУ.
Пан Віктор разом із командою однодумців звернулися до професійного коваля з Вінниці. Той надіслав відео, як облаштувати кузню, працювати з металом і клепати скоби.
“Перші 3 — 4 місяці ми працювали вручну, — каже Віктор Крохмалюк. — Запити щоразу зростали, а пришвидшити виробництво не вдавалося. Тоді придбали старий пневматичний молот, полагодили його, і процес значно прискорився. Завдяки цьому обладнанню виготовляємо за день 500 — 600 скоб”.
У цеху працює команда з 10 чоловіків — виходять на зміну по троє. Адже всі служать у місцевій пожежній частині, а у вільний час — волонтерять.
“Для виготовлення скоб ми ріжемо арматуру на заготовки — зазвичай завдовжки 40 сантиметрів, — розповідає Віктор Крохмалюк. — Хоч є й особливі замовлення від військових — з певною довжиною чи товщиною, і ми їх теж виконуємо. Далі заготовку нагріваємо з одного боку, кінець загострюємо, а тоді загинаємо під кутом 90 градусів. Той кутик треба розклепати, щоб було ребро жорсткості. Далі охолоджуємо скобу й з іншого боку робимо все те саме. Для одного невеликого бліндажа потрібно в середньому 100 скоб. На фронті дуже цінують саме ковані скоби, адже вони надійні і зручні”.
Загалом волонтерська кузня вже виготовила понад 100 тисяч скоб. Для цього використали 18 тонн (40 кілометрів) арматури! Кошти на метал збирають місцеві жителі, допомагають й інші волонтери.
“Коли плануємо закупляти метал, то кидаємо клич. І громада нас підтримує. У церквах і школах організовують різні акції, щоб зібрати на це кошти”, — додає Віктор Крохмалюк.
Запити на скоби від військових вдвічі перевищують потужності залозецьких волонтерів.
“Ми хочемо збільшити виробництво, — каже пан Віктор. — Я їжджу у сусідні села й шукаю чоловіків, які готові долучитися до роботи. Вже вдалося знайти двох охочих ковалів. Один з військових нещодавно мені написав: якби ваші скоби запізнилися на один день, то нас би вже не було. Вони приїхали вчасно, ми спорудили бліндаж і коли нас обстріляли, то ми були в безпеці”, — розповідає волонтер.
