Ні, свята пані Наталя, дружина священника, не переплутала, хоча всі звикли, що писанка — символ Великодня. Проте, як стверджує майстриня, розписувати писанки перед Різдвом — це прадавня українська традиція.
“Наші предки прикрашали різнокольоровими яйцями власне помешкання не лише навесні. Яйце завжди було символом початку життя, — пояснює мисткиня. — І отой початок, що символізує яйце та народження нового, люди приносили в оселю перед великими святами та клали на почесному місці”. А у деяких карпатських селах, селищах та містечках, каже майстриня, писанки за різдвяним столом і нині — звична річ.
За фахом Наталя Андибур — вчителька початкових класів. Опанувала і спеціальність керамістки — навчалася в Інституті мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника на відділі декоративно-прикладного мистецтва. Жінка часто відвідувала різноманітні музеї, фестивалі, читала спеціальні книги, переглядала майстер-класи в інтернеті, вивчала символіку писанок та самостійно опановувала різні техніки писанкарства.
“Різдвяні писанки роблю на страусиних, гусячих та курячих яйцях. Заввишки вони відповідно 16 — 18, 8 — 9 та 5 — 6 сантиметрів, — каже мисткиня. — Спочатку в мене виникає задум, який я фіксую на папері. Задуми наче приходять згори, їх треба швидко-швидко “змалювати”.
● Наталія Андибур. Фото з архіву Наталії Андибур
Від великодніх писанок, пояснює пані Наталя, її різдвяні писанки відрізняються кольорами: переважають біла, голуба, блакитна, синя, темно- і світло-жовта, коричнева барви. Особливі й символічні знаки, як ось восьмикутна зірка, яку всі знають як Вифлеємську зорю. Таку, але вже велику, часто носять колядники-звіздарі. Є і знаки хвиль, безконечника, дерева життя. Вони символізують початок нового відліку життя людства взагалі та його безконечність. А відлік нового життя — Різдво. Є в мисткині авторські, сюжетні писанки. На них — Свята Родина, вертеп, вкриті снігом карпатські вершини, колядники в національному одязі, церкви, сільські хати.
Перед роботою пані Наталя завжди молиться. Одну писанку майстриня може робити від одного до кількох днів. Виконані різдвяні писанки у восковій техніці. Є і так звані травлянки: візерунки малюють воском, згодом яйця занурюють в оцтову кислоту, а віск змивають гарячою водою. Виходять писанки, схожі на полтавську вишивку “білим по білому”. “Її історія сягає віків, коли наші українки довгими зимовими вечорами милувалися морозяними орнаментами на вікнах і згодом переносили побачене на вишивку та на писанки”, — пояснює мисткиня.
Досить складна у виконанні техніка ажурного вирізування. Її Наталія Андибур застосовує на страусиних яйцях. Спочатку жінка малює на яйці простим олівцем візерунки, а далі вирізає їх маленькою електродрелькою. Згодом такі яйця можна використовувати і як свічники чи абажури. Традиційно ж різдвяні писанки кладуть на святковий святвечірній стіл, прикрашають ними ялинку, дарують гостям і родичам.
