З початку повномасштабної війни понад сімдесят жителів Бережан взяли в руки зброю. Спершу односельці готували для своїх земляків-військових голубці, котлети, вареники, квашену капусту. Тепер меню поповнилося солодким смаколиком.
“Якось до нас звернувся боєць, — розповідає Лілія Яремчук, волонтерка та діловод Бережанського старостинського округу. — Він дуже любить згущене молоко. Жартує, що не проміняв би його навіть на сто грамів горілки. Попросив передати незвичний смаколик не лише йому, а й побратимам. Мовляв, це ще і зручно, і поживно. Відкрив банку — і смакуєш. Багато хто з нас не раз готував цей продукт удома, тому з рецептом проблем не було. На допомогу прийшли підприємці та парафіяни місцевого храму, які надали цукор, молоко, сухе молоко, забезпечили автоклавами, банками та кришками. Дехто передав кошти, зокрема жителі громади, які нині мешкають за кордоном”.
Збираються сільські волонтери у “гарячому цеху” двічі на тиждень, адже в кожного ще й основна робота. Процес виробництва не надто складний. “Нагріваємо десять літрів коров’ячого молока, туди додаємо п’ять кілограмів цукру та півтора кілограма сухого молока. Цю масу розливаємо у скляні півлітрові банки й поміщаємо їх в автоклави приблизно на чотири години. До ранку згущене молоко охолоджується”, — каже Лілія Яремчук.
За один раз бережанські волонтери готують 25 — 30 баночок згущівки.
“Хлопці телефонують, дякують за згущене молоко, бо у морозні дні воно додає їм сил та енергії, — зауважує Лілія Яремчук. — Хтось п’є з ним каву чи чай, інші на хліб мастять. Ми підтримуємо зв’язок з усіма нашими захисниками. З’ясовуємо, яка допомога їм потрібна. Дехто відмовляється, каже, що всім забезпечений. А є й такі, кому вже по декілька разів відправляли посилки. Буває, просять згущене молоко й для побратимів, які служать в іншій частині. Допомагаємо всім, не ділимо на своїх і чужих”.
