Йдеться про дрони для 10-ї окремої штурмової бригади “Едельвейс”. Нещадні до ворога “пташки” вже на фронті.
Брат Людмили Скубрієвої, мешканки Прикарпаття, пішов добровольцем захищати країну. “У червні він отримав важке поранення під Бахмутом, — каже 67-річна пані Людмила. — Нині служить у територіальній обороні та продовжує допомагати своїм побратимам, які воюють на Сході. Запитала брата, чим і я можу їм допомогти. Дізналася, що дуже потрібні дрони”.
У молодості пані Людмила працювала швеєю, тож має невисоку пенсію — 2500 гривень. Тому тепер їздить на заробітки в Італію, доглядає стареньких та осіб з інвалідністю. Зароблені кошти також вирішила вкладати у перемогу України. До її ініціативи доєдналась родичка з Києва.
“Моїй тітці Галині Гіль — 82 роки. У Другій світовій війні загинув її батько, — розповідає Людмила Скубрієва. — Вона добре пам’ятає голод у 1946 році та не хоче, аби росіяни продовжували знищувати українців. Тітка має більшу пенсію, ніж я, бо працювала до 80 років. До слова, в Рожнятові, звідки я родом, усі допомагають воїнам чим можуть. От моя подруга, яка має 3000 гривень пенсії, щомісяця робить донати і, може, її 100 гривень дорожчі за наші, бо віддає майже останнє. Яка наша найбільша мрія? Хочемо побачити, як палає російський танк від нашого дрона. І, звісно, аби швидше настала перемога й наші воїни повернулись додому живими та здоровими”.
