Таке устаткування особливо підходить для роботи в прифронтових умовах, адже швидко може створювати різноманітні деталі для військової техніки діаметром до 1 метра та вагою до 40 кілограмів.
— Використання 3D-друку, передовсім не з пластику, а з металу дає змогу побороти найбільшу ваду оборонної промисловості на сьогодні — дефіцит виробничих потужностей, — каже Олег Катков, військовий експерт, головний редактор Defense Express. — У США за допомогою 3D-друку вже виробляють твердопаливні двигуни для ракет, деталі для літака F-35, атомних субмарин.
— У цієї модерної технології немає альтернативи. В Україні 3D-друк також активно використовується для потреб сил оборони, — додає Євгеній Вольнов, співзасновник “ДрукАрмії”. — Ми виготовляємо, зокрема, різні деталі для FPV-дронів, оболонки для снарядів, макети навчальних мін, які використовують для тренування саперів і бійців, хвостовики для снарядів тощо. 3D-принтер призначений для виробництва прототипів. Тобто виготовляємо усе, чого немає в серійному виробництві. Загалом на сьогодні це 160 різноманітних позицій. Щоправда, не з металу, а з пластику. У нас є інженери, залучено до роботи навіть деякі конструкторські бюро, які розуміються на аеродинаміці. Також проводимо багато тестувань. І лише коли певні, що можемо виріб запропонувати ЗСУ, починаємо виробництво.
— А яка собівартість виробів, виготовлених за допомогою 3D-принтерів?
● Є. Вольнов:
— Наприклад, собівартість макета міни, котрі ми друкуємо для тренування саперів та штурмовиків, — понад 100 гривень, платформи для дронів — приблизно стільки ж. Усі надруковані деталі передаємо військовим безплатно.
