Перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк пояснив, що до 15 листопада проведуть аудит критично важливих підприємств, які отримали такий статус від органів місцевого самоврядування. “Рішення було ухвалено, тому що різко пішло збільшення кількості заброньованих людей. Протягом двох років було 540 тисяч осіб, а тут за декілька місяців — зростання вдвічі”, — повідомив він. Наразі неможливо скористатися сервісом “Бронювання працівників” на сайті “Дія”. Користувачі, які хочуть подати заявку, отримують повідомлення: “Послуга тимчасово закрита”. Ситуацію аналізуємо разом з експертом з економічних питань Олександром Хмелевським, юристом Дмитром Павліченком та військовослужбовцем ЗСУ Сергієм Пархоменком.
— Які підприємства в нас мають статус критично важливих для економіки?
● О. Хмелевський:
— Відповідно до урядової постанови, ухваленої у січні 2023 року, є сім критеріїв для визнання підприємства критично важливим. Наприклад, підприємство не має заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ). Розмір зарплати на підприємстві не нижчий від середньої зарплати в регіоні, згідно з даними Держстату за четвертий квартал 2021 року. Підприємство є резидентом “Дія Сіті”. Підприємство сплачує на користь держави не менш як 1,5 мільйона євро (за середньозваженим офіційним курсом НБУ) податків та зборів протягом року. Підприємство підпадає під критерії такого, що має важливе значення для національної економіки чи для територіальної громади... Якщо компанія чи організація відповідає бодай трьом зі семи визначених ознак, то має право на бронювання працівників.
— Як вважаєте, чому заброньованих за останні декілька місяців різко побільшало?
● Д. Павліченко:
— Причин може бути декілька. Останнім часом процес бронювання дещо спростили. Для прикладу, в липні з’явилася послуга електронного бронювання на порталі “Дія”. Це дозволило більшій кількості підприємств та організацій отримати відстрочку для своїх працівників у коротші терміни.
Крім того, відомі випадки, коли чоловіки, які працюють на критично важливих підприємствах, не оформляли тимчасову відстрочку, бо для цього спершу треба було піти до ТЦК й оновити військово-облікові дані. Багато хто побоювався, що у військкоматі одразу ж отримає скерування на ВЛК і бойову повістку. Після того, як оновлення даних стало обов’язковим, чимало зобов’язаних зробили це через додаток “Резерв+” та через ЦНАПи. І вже з оновленими даними подавали заявку на бронювання, оминаючи ТЦК.
Водночас не відкидаю, що зростання кількості заброньованих можливе через зловживання обласних військових адміністрацій. Адже ОВА мають право визнавати підприємства критично важливими для територіальної громади. Додам, що місцеві адміністрації опираються на критерії, визначені урядом, плюс на критерії, які встановлюють самостійно.
— Чи погоджуєтеся з рішенням про те, що треба переглянути список критично важливих підприємств? Які компанії можуть втратити цей статус?
● О. Хмелевський:
— Як видно зі списку критеріїв, вони доволі різнопланові. Це відкриває можливості для зловживань та корупції. Зазначу, що компанії ІТ-сфери, які є резидентами “Дія Сіті”, зазвичай не мають стратегічного значення для України. Однак влада всіляко підтримує ці підприємства, зокрема й забезпечує бронювання їхніх працівників.
На мій погляд, тут насамперед треба враховувати важливість підприємства для обороноздатності країни, для забезпечення функціонування критичної інфраструктури й продовольчої безпеки. Обсяг сплачених податків, отримана валютна виручка, розмір зарплат чи сплата ЄСВ — другорядні чинники. Бо насправді місцевий водоканал може бути важливішим для країни, ніж велика мережа магазинів. На сьогодні під бронювання потрапило багато підприємств, які не є критично важливими для України.
Очевидно, що після проведення аудиту кількість компаній, які мають право бронювати працівників, скоротиться. Насамперед зі списку викреслять підприємства, які потрапили туди завдяки профільному міністерству чи ОДА. Але “Дія Сіті” не постраждає.
● Д. Павліченко:
— Думаю, після перевірки обласні військові адміністрації можуть позбавити права визнавати підприємства критичними. Тобто надалі це буде повноваженням лише уряду. А компанії, які не пройдуть аудиту, втратять статус критичних і не зможуть бронювати працівників. Зауважу, що в нас у списку критично важливих — і букмекерські контори, і служби доставки, і циркові компанії...
● С. Пархоменко:
— Стратегічно важливими мають бути підприємства, які належать до критичної інфраструктури (шляхи сполучення, транспорт, енергетика, оборонна галузь). А у нас, схоже, рамками є наближеність до того чи іншого посадовця з Офісу президента. Не розумію, чому спортсмени національних збірних підлягають бронюванню? На яких підставах? А Студія “95 квартал” — це теж критична інфраструктура? Ні? То чому працівники цих організацій не на фронті?
Щодо комунальних установ, то варто провести аудит, чи справді кількість заброньованих працівників відповідає потребам. Так само щодо закладів освіти. У нас акредитовано таку кількість вишів і спеціальностей, яка не відповідає потребам часу. А це все бронь!
— Як вважаєте, чому влада взялася за аудит саме тепер?
● О. Хмелевський:
— Тепер мобілізація значно посилилася. ЗСУ потребують додаткових солдатів. Водночас суттєво зросла кількість заброньованих. Усі заброньовані особи оновили свої дані й перебувають на військовому обліку. Значно простіше мобілізувати їх, ніж шукати тих, хто ховається від мобілізації.
● С. Пархоменко:
— Останнім часом почастішали нарікання військових та волонтерів на несправедливість розподілу обов’язків у сфері захисту держави. Одні можуть ходити в клуби, навіть їздити за кордон, а інші по два-три чи й більше років мають бути постійно на бойових. Зростає суспільна напруга. Плюс є негаразди на фронті. Нинішня модель мобілізації не відповідає викликам. Військові б’ють на сполох. Нарешті у владі до когось починає доходити...