Коштами й матеріалами допомагають небайдужі. Активно донатять місцеві.
“Село Лимани межує з Херсонщиною. На початку повномасштабної війни лінія фронту пролягала всього за кілька кілометрів від нас. Люди стали масово виїжджати, бо не було такого будинку, який би не постраждав, а деякі зруйновано вщент. Коли ж наші воїни відігнали російські війська з правобережжя Херсонщини, лиманці почали повертатися й відновлювати хати. А також допомагати ЗСУ, завдяки яким могли знову бути вдома, — розповідає Наталія Панашій, староста сіл Лимани та Лупареве. — Спочатку ми плели маскувальні сітки, проводили благодійні ярмарки, пекли пиріжки й готували всілякі смаколики на фронт”.
Із жовтня 2023-го у Лиманах діє волонтерський цех, де працюють дві швачки, допомагають їм активісти.
“Починали із зимових шапок і балаклав, далі асортимент розширився. Спальні мішки та одяг — це те, чого захисники потребують на всіх напрямках, — додає волонтер Юрій Бешевець. — Дещо зі швейного обладнання придбали, інше — взяли в оренду. Активно допомагають й українці з-за кордону. За донати закуповуємо матеріали за помірними цінами, бо маємо постійних постачальників. Швачки самі роблять розкрійки, лекала. Працюють щодня від ранку до вечора, крім вихідних. Бійці схвально оцінили кофти й штани з флісу. Кажуть, що дуже теплі та зручні. Спальні мішки шиємо із синтепону, флісу і тканини, яка не пропускає вологи. Готові вироби такого розміру, аби військовий міг спати одягненим. Модель швачки розробили самі, попередньо порадившись зі своїми чоловіками-фронтовиками”.
